Підпишіться на Telegram-канал 
Експертиза цінності документів: як провести
Одним із найважливіших завдань для України в сфері освіти є відновлення навчання на деокупованих територіях. Здобутки громад у цьому напрямі можуть слугувати цінним досвідом для тих регіонів, які ще знаходяться в тимчасовій окупації або готуються відновлювати навчання.
Протягом червня–липня 2023 року ГО «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» провела дослідження про стан та аналіз потреб закладів освіти після деокупації шляхом глибинних інтерв’ю, опитування та фокус-груп з освітніми управлінцями, педагогами та батьками.
Респондентами дослідження стали представники 7 регіонів України: Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської.
Як зауважили в Офісі освітнього омбудсмена щодо дослідження, досвід відновлення навчання на деокупованих територіях значно різниться залежно від регіону, типу населеного пункту, рівня безпеки, кількості учнів, ступеня пошкодження шкільних приміщень, тривалості тимчасової окупації, наявності автономії, можливостей громади, а також державної та зовнішньої допомоги.
Відповідно до результатів дослідження, найбільш гострими потребами закладів загальної середньої освіти на деокупованих територіях педагоги вважають, створення чи облаштування укриттів, усунення фізичних пошкоджень будівель і наявність засобів.
Загалом потреби закладів освіти мають такий вигляд:
- створення чи облаштування укриттів для убезпечення учасників освітнього процесу під час активних бойових дій та/чи ракетних обстрілів – 50,3%;
- усунення фізичних пошкоджень будівлі й інших інфраструктурних об’єктів – 30,5%;
- наявність засобів для навчання (ноутбуків, планшетів, підручників тощо) – 29,2%;
- наявність достатньої кількості учнів для повноцінного укомплектування класів – 25,8%;
- своєчасне і повне покриття витрат, зокрема, на заробітну плату – 21%;
- забезпечення закладу освіти підключенням до оптоволокна та роботи під час ймовірних відключень електроенергії – 16,2%;
- організація належної психоемоційної підтримки усіх учасників освітнього процесу – 12%;
- створення чи відновлення можливостей для позашкільної діяльності (гуртки, секції тощо) – 8,8%;
- забезпечення закладу освіти належною кількістю педагогічних кадрів – 6,9%;
- забезпечення організованого підвозу дітей і працівників закладу – 5,2%;
- налагодження контакту з батьками для організації оптимального освітнього процесу – 5,2%;
- відновлення втрачених документів – 4,6%;
- належна комунікація з органами управління освітою – 4,3%.
Зокрема, респонденти опитування виокремили такі проблемні напрями діяльності закладів освіти на деокупованих територіях:
- взаємодія з різними інституціями (органи державної і місцевої влади, громадські організації, міжнародні фонди, громада тощо);
- несвоєчасність, незрозумілість, непрозорість управлінських рішень як на рівні області, так і на рівні державних органів влади, що ускладнює, а часто й унеможливлює ухвалення управлінських рішень на місцях;
- напрацювання, розуміння, широке обговорення і пояснення, а також адекватне використання нормативно-правової бази щодо організації навчання на деокупованих територіях;
- освітні втрати й розриви: інструменти їхньої діагностики й оцінки, можливості подолання не тільки академічних розривів, а й психологічних і організаційних втрат;
- визначення оптимальної форми навчання з урахуванням можливостей закладу і побажань батьків та організація навчального процесу;
- відновлення будівлі школи, укриття й матеріально-технічної бази;
- створення та підтримка безпечного освітнього середовища, як з точки зору фізичної, так і інформаційної та психологічної безпеки;
- кадрові питання (пошук фахівців, готових працювати в школі; зменшення кількості освітян через масовий відтік кадрів за кордон (особливо вчителів іноземних мов) і в західні, відносно безпечніші регіони України; відсторонення тих, хто співпрацював з окупаційною владою і має відповідне судове рішення тощо);
- питання гідного фінансового забезпечення (своєчасна виплата заробітних плат, гідна заробітна плата, фінансові потреби на відновлення будівель і матеріально-технічної бази);
- формування зрозумілої та прозорої системи організації освітнього процесу з урахуванням досвіду взаємодії з окупаційною владою як освітян, так і учнів та їхніх батьків;
- необхідність запобіганню внутрішньогрупових конфліктів і загострення конфронтації.
Окрім того, для педагогічних працівників актуальним є отримання юридичної консультації та підтримки від фахівців, що спеціалізуються на питаннях освіти, а також налагодження зв’язків з органами місцевої влади й державним казначейством.
Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити
Згідно з результатами аналітичного звіту, переважна більшість респондентів (51%) переконані, що бойові дії, обстріли або інші суттєві порушення вимог безпеки є найбільшою перешкодою для відновлення діяльності закладів освіти та освітнього процесу після деокупації.
Також респонденти виділили 9 основних кроків для створення безпечного освітнього середовища:
- розроблення й запровадження в ЗЗСО чітких процедур реагування на поведінку учасників освітнього процесу в надзвичайних ситуаціях;
- інформування (інструктаж) учасників освітнього процесу щодо протоколів безпеки;
- застосування заходів мінної безпеки із залученням працівників ДСНС, інформування учасників освітнього процесу про правила мінної безпеки;
- навчання членів педагогічного колективу основам надання першої домедичної допомоги;
- навчання педагогічних працівників основам емоційної саморегуляції, особистої стійкості;
- розвиток партнерства з батьками;
- перегляд антибулінгової політики відповідно до умов воєнного часу з урахуванням різного досвіду проживання війни;
- забезпечення адаптаційних заходів на початку навчального року;
- забезпечення гнучкості ЗЗСО з урахуванням перспективи термінових вимушених змін у способах організації освітнього процесу.
За матеріалами Офісу освітнього омбудсмена
