Як працювати з трудовими книжками під час воєнного стану
У Міністерстві освіти і науки запропонували до громадського обговорення проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти (10–12 класи й заклади професійної освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти).
Відповідний матеріал є новим форматом для української освіти: на відміну від одного стандарту для базової та старшої середньої освіти тепер будуть два окремі документи.
Проєкт стандарту профільної освіти продовжує реформу «Нова українська школа», яка стартувала з першого класу 2018 року. Передбачається, що з 2027 року ці учні почнуть здобувати профільну освіту за новими стандартом і програмами. До цього, починаючи з 2025 року, відбудеться пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах.
Відповідно до концепції проєкту, учнівство зможе формувати власну освітню траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів залежно від своїх можливостей.
Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складатиДля цього передбачено кілька опцій:
1. Документ пропонує дев’ять освітніх галузей, у межах яких можна буде формувати відповідні профілі завдяки вибору інтегрованих і міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів).
2. Навчальні результати, яких мають досягти учні на завершення повної загальної середньої освіти, передбачають основний і поглиблений рівні. Тож заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх можливостей комбінувати власні моделі профілізації (поглиблене вивчення предметів, специфічні курси для поглиблення профільності, інтегровані рішення тощо).
3. Базовий навчальний план містить години для вільного вибору предметів і курсів:
- у 10 класі — 105–210 годин за обраним профілем, 35–140 годин — поза обраним профілем;
- в 11–12 класах — 385–595 годин за обраним профілем і 70–280 годин — поза обраним профілем за два роки.
4. У базовому навчальному плані (який міститься в стандарті) для кожної освітньої галузі передбачено мінімальну й максимальну кількість годин, що дозволяє перерозподіляти їх між освітніми галузями.
5. Години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками / циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти як упродовж року / семестру, так і компактно (наприклад, упродовж одного тижня).
«Свобода — важлива цінність для освіти. А індивідуальні освітні траєкторії для учнів — це можливість якнайкраще її реалізувати. По-перше, це допоможе школярам навчитися ухвалювати рішення, спираючись на власні інтереси та потреби. По-друге, старша профільна школа з вибором власного освітнього шляху надаватиме можливість учням заглибитись у певну галузь знань та краще підготуватися до подальшого здобуття професії», — наголосив очільник МОН Оксен Лісовий.
Окрім того, у проєкті стандарту профільної освіти сформовано цілісну концепцію навчального прогресу учнів у НУШ. В основу цих трьох документів покладено компетентнісний підхід до навчання і єдиний перелік освітніх галузей:
- мовно-літературна;
- математична;
- природнича;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізична культура.
Під час опанування кожної освітньої галузі учні отримуватимуть ключові компетентності.
Після схвалення стандарту, на його основі розроблять типову освітню програму й модельні навчальні програми, які запропонують та конкретизують предмети й курси для вивчення. Стандарт дозволяє створити широкий список різноманітних предметів і курсів.
«НУШ — одна з ключових освітніх реформ. Її впровадження триває в базовій школі, та ми поступово рухаємося до профільної освіти. Адже підґрунтя цих змін потрібно готувати вже. І цим підґрунтям є стандарт профільної освіти. Після затвердження ми плануємо відпілотувати цей документ і програми, що будуть розроблені на його основі, а також інші зміни, пов’язані з просуванням реформи. Передбачаємо, що пілотування почнеться 2025 року, за два роки до старту профільної освіти, що дасть змогу якісно відрефлексувати результати пілоту і внести необхідні корективи перед масовим упровадженням», — зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
Свої зауваження, коментарі та пропозиції щодо проєкту можна надсилати до 30 листопада 2023 року за адресами: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, e-mail: [email protected]. Контактна особа: Світлана Фіцайло.
За матеріалами МОН
