У 2024 році ДПА може повернутися в українські заклади освіти

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

У Раді зробили важливу заяву про повернення ДПА та її реформацію у школах

Повернення ДПА до шкіл України

Які вимоги з безпеки виконати, щоб заклад міг працювати

У 2024 році Державна підсумкова атестація має повернутися в українські школи. Проте все залежить від того, якою буде безпекова ситуація в Україні.

Таку інформацію зазначив заступник очільника освітнього комітету Верховної Ради України Сергій Колебошин.

Як повідомив нардеп, освітній комітет Ради вважає, що Державна підсумкова атестація у школах має повернутися вже у 2024 році.

«Це необхідно і державі, і дітям, адже не мати дороговказів про те, що і як в тебе з освітою, — це ненормальна історія. Однак повернення ДПА залежить від того, якою буде безпекова ситуація в Україні, що буде з окупованими територіями. І останнє вирішує не МОН, а ЗСУ», — прокоментував представник освітнього комітету ВР.

Зокрема він нагадав, що нардепи проголосували у першому читанні за законопроєкт про обов'язковість ДПА на всіх рівнях. Атестація при цьому мала б включати перевірку знань школярів також з історії України та англійської мови.

Нагадаємо, що законопроєкт № 9046 передбачає атестацію учнів з 4 обов'язкових предметів: історії України, української мови, математики та іноземної мови.

«Цей законопроєкт де-факто цементує те, що ДПА буде. Але до другого читання він має бути доопрацьований. Адже, до прикладу, після 4 класу не може бути історії України на ДПА, бо учні її ще не вивчають», — зауважив Сергій Колебошин.

За його словами, освітній комітет Ради зараз спільно з Міносвіти та УЦОЯО напрацьовують дорожню карту того, як відбуватимуться освітні обов'язкові оцінювання у закладах освіти. При цьому зміни точно будуть у 4-му, 9-му та 11-му класах.

Окрім того, нардеп зазначив і про ризики, які може спричинити наявність 4 обов'язкових для складання предметів на ДПА.

«Якщо поставимо фіксовані 4 предмети, наприклад: українську мову, історію України, математику, іноземну мову для складання, то ми де-факто вбиваємо перспективу вибору інших предметів. Зокрема, страждатимуть природничі предмети, які важливі для розвитку економіки держави», — акцентував заступник очільника освітнього комітету ВРУ.

Саме тому освітній комітет дискутує з УЦОЯО щодо подолання цього ризику. Усе задля того, аби у гонитві за важливістю історії та іноземної мови не втратити природничу освіту.

«Ми шукатимемо варіанти. Водночас розуміємо, що перевантажувати дітей не варто. Тому 5 предметів точно не має бути», — наголосив Сергій Колебошин.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оновлений Порядок організації інклюзивного навчання в школах: коротко про головне

Із 1 серпня 2026 року набирає чинності нова редакція Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. У чому полягає суть змін, які головні новації документа – читайте далі у статті
3884

Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи

Через необхідність дистанційного навчання актуальним і перспективним напрямом розвитку вітчизняної системи освіти стала її цифровізація. Що вона передбачає, з якими проблемами зіткнулись розробники Національної платформи цифрової освіти, що чекає педагогів і здобувачів освіти в перспективі – у нашій статті
25960

Академічна доброчесність: цінності, принципи та чинники впливу

Питання академічної доброчесності має бути складником Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Прописати це нескладно… Утім важливо, щоб це було не лише на папері. Тому ця стаття — для кожного педагога.
4674

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді