Галузева угода на 2021—2025 роки: ЩО В ПРІОРИТЕТАХНещодавно відбулося перше засідання Ради безбар’єрності, у якому взяла участь дружина Президента України Олена Зеленська. Цей орган створено для моніторингу та контролю стану виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль був головою засідання, під час якого було розглянуто пріоритетні ініціативи від міністерств у кожному з шести напрямів безбар’єрності, які увійдуть до Плану заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії.
«Безбар'єрність стає новою суспільною нормою. Зміни, які ініційовані на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів», — повідомила перша леді країни.
Для того, щоб створити План заходів з реалізації Нацстратегії безбар'єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.
«Спільними зусиллями ми маємо сформувати чіткий покроковий план дій та визначити для кожного напрямку безбар’єрності пріоритетні завдання, які необхідно реалізувати насамперед. Буде сформовано конкретні шляхи подолання всіх бар’єрів, які існують в Україні», — акцентував Прем’єр-міністр України.
Що маєте зробити, щоб перевіряльники не виявили порушень вимог санітарного законодавства в їдальні вашого закладу освіти.
Громадське обговорення проєкту Плану заходів триває досі. До його участі запрошені представники громадських організацій, аналітичних центрів, вітчизняні та міжнародні експерти з питань безбар’єрності, представники місцевого самоврядування.
«Одним із пріоритетів Національної стратегії є вдосконалення роботи інклюзивно-ресурсних центрів. Сьогодні працює 633 ІРЦ в Україні. За нашими розрахунками в Україні має бути створено 700 таких центрів», — наголосила заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
Як вона зазначила, розвиток мережі інклюзивно-ресурсних центрів, які надають послуги для дітей з особливими освітніми потребами, є одним з пріоритетів для Міністерства.
Зокрема, передбачається приділити особливу увагу підвищенню кваліфікації вчителів щодо особливостей організації навчання дітей з особливими освітніми потребами.
«Нашим завданням залишається запровадження формату «гроші ходять за дитиною» у фінансуванні послуг для дітей з особливими освітніми потребами. Для підвищення якості надання послуг також необхідно забезпечити ІРЦ діагностичними засобами», — сказала Любомира Мандзій.
На наступному засіданні Ради, яке відбудеться в липні, міністерства мають представити доопрацьований проєкт Плану заходів із пропозиціями та визначеною фінансовою частиною. Також на засіданні мають бути затверджені ключові індикатори виконання Плану заходів.
