Плани МОН на п’ять років: до чого підготуватисяРезультати з читання українських учнів майже на 70% залежать від їхніх індивідуальних особливостей та інших чинників, а на 27% — від закладів освіти, де вони навчаються.
Таку інформацію зазначено в результатах міжнародного дослідження PISA, які опубліковано на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Дослідження виявило, що для різних типів закладів найбільша нерівність учнів за успішністю спостерігається в ліцеях, гімназіях, спеціалізованих школах та коледжах, технікумах, ПТНЗ. За типом місцевості відмінності між закладами освіти в успішності учнів менш помітні, особливо в містечках до 15 тисяч жителів.
Зокрема, рівень соціальної та академічної нерівності серед українських учнів на 90% подібний до рівня цієї нерівності в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Індекс соціальної включеності (75%) має близьке до значення, середнього в країнах ОЕСР. Цей індекс означає, що соціальна нерівність більш виразна серед учнів, які відвідують той самий заклад освіти, ніж серед учнів, які відвідують різні заклади.
Як правильно рахувати 175 навчальних днів? Чи враховувати до них вихідні та святкові дні?
Серед інших аспектів дослідження PISA:
В Україні учень із низьким соціально-економічним статусом має приблизно один шанс до шести навчатися в одній школі з учнями, які мають високі результати з читання.
48% учнів навчаються в закладах, керівники яких завжди, приймаючи на навчання, беруть до уваги проживання на відповідній території, а 37% — у закладах, де завжди до уваги беруть навчальні досягнення. Для різних типів населених пунктів чи типів закладів освіти не виявлено залежності між успішністю учнів із читання та частотою врахування проживання для приймання на навчання. Лише серед учнів із великих міст, а також коледжів, технікумів, ПТНЗ вищі результати мають учні тих закладів, де під час приймання завжди враховують навчальні досягнення. Для інших типів населених пунктів чи закладів освіти суттєвої різниці нема.
В Україні 65% 15-річних підлітків навчаються в закладах освіти, які конкурують із двома й більше закладами поблизу, але майже 16% учнів навчаються в закладах, які не мають конкурентів. У населених пунктах усіх типів не виявлено суттєвої різниці в успішності учнів із читання залежно від того, чи конкурує їхній заклад з іншими. Лише в коледжах, технікумах, професійно-технічних навчальних закладах, які не мають поряд жодного конкурента, успішність учнів / студентів із читання суттєво нижча.
В Україні значення індексів ізоляції (імовірність, що представники певної групи учнів будуть взаємодіяти в одному закладі освіти з представниками з «умовно протилежної» групи) схожі зі значеннями індексів для країн ОЕСР. Ізоляція учнів із низькими результатами — трохи вища, ніж із високими.
Слабкий учень має ймовірність 0,43 зустріти у своїй школі такого ж слабкого учня, а сильний зустріне сильного з трохи меншою ймовірністю — 0,39, бо сильних учнів загалом менше. Також в Україні більша концентрація слабких учнів, ніж сильних, незалежно від типу закладу освіти чи типу місцевості. У містечках до 15 тис. жителів — найменша соціальна сегрегація учнів у закладах освіти. У великих містах і в сільській місцевості рівень ізоляції учнів із високим соціально-економічним статусом майже однаковий.
