Автономізація фінансів ЗДО: розв’язуємо робочі ситуації
У МОН відбулася нарада «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України». Учасники окреслили стратегію реформування шкільного харчування на найближчі п’ять років.
Таку інформацію опублікували на сайті Міністерства освіти та науки.
Акцентами зустрічі були презентація проєкту стратегії реформування системи харчування в закладах освіти на 2023–2027 роки й розгляд пріоритетних проєктів на цей рік.
Під час обговорення стратегії реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки було виділено п’ять основних напрямів:
- розвиток кадрового потенціалу;
- відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти;
- фінансова підтримка територіальних громад у забезпеченні харчуванням учнів/вихованців закладів освіти;
- здорове харчування у закладах освіти (упровадження нових норм та меню);
- промоція культури здорового харчування під час війни.
Зокрема, на зустрічі було представлено аналіз впливу повномасштабної збройної агресії на систему шкільного харчування. Так, за даними ДНУ «Інститут освітньої аналітики», у 2022–2023 навчальному році працюють 12 926 закладів загальної середньої освіти. З них у 8 726 (67,5%), функціонують харчоблоки.
Найбільші проблеми закладів освіти:
- застарілість або недостатня кількість обладнання, посуду й меблів;
- повітряні тривоги та вимкнення електроенергії;
- брак приміщень і гостра потреба в ремонтних роботах;
- недостатнє фінансування, зокрема для виконання норм харчування;
- неможливість організувати харчування в умовах воєнного стану.
Уряд вніс зміни у Положення про заклад дошкільної освіти. Документ доповнили новим розділом «Зарахування, переведення та відрахування вихованців державних (комунальних) закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану».
Учасники наради реформи шкільного харчування сформували наступні візії на 2027 рік: різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти; врахування потреб у харчуванні незахищених верств населення (родини учнів, внутрішньо переміщені особи тощо); формування у суспільстві розуміння залежності здоров’я і психологічного стану від якісного харчування.
Окрім того, окреслили чотири мети для стратегічного розвитку:
- Замовники мають отримати достатньо фінансового ресурсу для закупівель та здійснювати їх просто й ефективно.
- У відновлених і модернізованих харчоблоках закладів освіти мають використовувати новітні технологічні процеси, поліпшувати показники енергоефективності, дотримуватися вимог системи НАССР.
- Органи управління освітою в територіальних громадах і заклади освіти мають сформувати достатній штат кваліфікованих працівників, які організують якісне та безпечне харчування й сприятимуть формуванню в учнів здорових харчових звичок.
- Українці мають прийти до свідомого вибору здорового харчування.
Нагадаємо, що в 2022 році відбулося навчання тренерів для підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень. 87 працівників профтехосвіти взяли участь у проєкті щодо підготовки таких тренерів. У результаті було розроблено освітню програму підвищення кваліфікації для тренерів з реформи харчування в закладах освіти.
Цьогоріч розпочато проєкт «Кулінарні хаби» зі створення трьох осередків для підвищення кваліфікації й розвитку кухарів шкільних їдалень на базі закладів професійної освіти у Полтавській, Тернопільській та Сумській областях; організовують навчання 60 тренерів (майстрів виробничого навчання) для проведення курсів підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень у пілотних регіонах; розробляють комплекс навчальних і методичних матеріалів для працівників харчоблоків.
Зокрема, планується масштабування кулінарних хабів Україні, навчання понад 500 тренерів (майстрів виробничого навчання), оновлення комплексу навчальних і методичних матеріалів для працівників харчоблоків, педагогічних працівників за професією «кухар», «кухар шкільного харчування».
