Центр спільних дій проаналізував цільові освітні програми обласних міст за 2017-2019 роки та склав рейтинг
«Жоден з обласних центрів не отримав максимальну оцінку. Найгіршими у програмах виявились використовність інформації у них та розмита звітність про хід їхнього виконання. Наближеними до максимальної оцінки є комплексні цільові освітні програми Києва, Миколаєва, Хмельницького та Чернівців. У Краматорську, Сєвєродонецьку, Ужгороді та Черкасах такі програми взагалі відсутні», – зауважує аналітик центру Костянтин Шокало.

«Здавалося б, нічого особливого у неякісних документах немає і можна було б їх не вивчати, але чим гірший план дій місцевої влади у сфері освіти, тим менше відповідальності вона несе за його неякісне виконання. Через низьку якість документів громадянам складно контролювати тих, кого вони обрали. Тому стратегічне планування розвитку освіти мало б бути головним дієвим інструментом кожної місцевої влади», – додав Шокало.
Джерело: Центр спільних дій
Отримуйте новини там, де Вам зручно – Telegram та Facebook
Нові умови і обставини диктують новий підхід до розвитку економіки, яка, у свою чергу, мотивує до пошуку інших форм і методів управління у галузях, на яких вона базується. Зокрема, це стосується і освіти. З цією метою в Україні розпочалася реформа профільної освіти, яка відбувається у кілька етапів. Що вона передбачає і до яких змін ми маємо бути готові – далі у статті
Навчальний рік 2025/2026 стартує 1 вересня. Як визначають структуру навчального року та що варто врахувати в умовах війни?
Які допоміжні засоби для навчання дітей з особливими освітніми потребами мають бути в закладі освіти, за які кошти їх закупляти та як використовувати — читайте у статті
КМУ затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти 25 липня 2024 року. Що закладено в документі, як реалізовуватимуть концепцію профільної середньої освіти — у статті.
Основні положення статті 16-1 Закону про загальну середню освіту: термінологія, організація інклюзивних класів, надання корекційно-розвиткових послуг та ін.