За словами Валерія Пацкана, упродовж 2018-го року та 9-ти місяців 2019 року на потреби НУШ було виділено майже 2,3 млрд грн. Ці гроші мали бути витрачені на:
- придбання необхідних меблів для класів та дидактичних матеріалів
- придбання комп’ютерного обладнання
- підготовку тренерів-педагогів, супервізорів, проведення супервізії та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Чи є ваш заклад у плані перевірок на 2020 рік? Дізнайтеся завчасно
Рахункова палата перевірила у 127 школах у восьми областях та місті Києві, чи ефективно було використання кошти на впровадження реформи.
Висновок аудиторів:
- майже 400 млн грн станом на 1 жовтня 2019 року не використані;
- близько 60 млн грн на кінець 2018 року повернуто до державного бюджету.
Як висловився Валерій Пацкан: «Фактично гроші субвенції витрачалися абияк. Для чиновників головне було їх якнайшвидше використати, але чи досягли вони поставлених завдань – ніхто не аналізував». Окрім того, перевіряльники знайшли проблеми і в тому, як саме і на що були витрачені гроші.
Неякісні меблі для НУШ
За звітом перевіряльників, більшість із закуплених меблів – неякісні, а деякі ще й не зовсім безпечні. У 21 з 29 перевірених об’єктів не було сертифікації якості меблів та виявлена невідповідність нормам і стандартам.
Інколи необхідні за вимогами НУШ меблі неможливо розмістити в класній кімнаті, бо класи переповнені.
На початок 2018/2019 навчального року в 13% перших класів вчилося більше дітей, ніж потрібно для комфортного навчання – понад 30. Площа половини приміщень перших класів менше допустимого – 60 м² (менше ніж 2 м² на учня). Через брак місця необхідні простори для НУШ створюють часто в коридорах чи додаткових приміщеннях.
Висновок аудиторів: місцеві адміністрації та відділи освіти використали субвенцію переважно для поліпшення матеріально-технічної бази шкіл, а не на впровадження нового освітнього середовища.
Не врахована кількість учителів для підвищення кваліфікації
Перевіряльники вважають, що МОН розподілило гроші необмірковано. А саме, 370,3 млн грн субвенції лише на підвищення кваліфікації вчителів 1-4-х і підготовчих класів станом на 01.10.2017. Натомість не була врахована кількість:
- асистентів вчителів ЗЗСО з інклюзивним та інтегрованим навчанням;
- заступників директорів ЗЗСО з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи у початкових класах;
- вчителів іноземних мов, які мали навчати учнів перших класів у 2018/2019 навчальному році.
Крім того, не були враховані видатки на тренерів, тренерів-педагогів, працівників закладів післядипломної педагогічної освіти комунальної форми власності, які залучені до підвищення кваліфікації вчителів, проведення супервізії тощо.
І навіть цей неправильний розподіл коштів було не виконано. Через це 57,3 млн грн були повернуті до державного бюджету в кінці 2018 року.
Територія школи — безпечна: 7 точок контролю
Чому це сталося?
У Рахунковій палаті вважають, що одна з причин недбалого використання коштів – відсутність поетапного контролю з боку МОН. Згідно зі звітом Рахункової палати, для закупівлі за кошти субвенції МОН не затвердило чіткого та достатнього переліку:
- дидактичних матеріалів
- музичних інструментів
- сучасних меблів
- комп’ютерного обладнання
- відповідного мультимедійного контенту.
Тож кошти були розпорошені, а цілі — не досягнуті. «І це, наголошую, ми фізично перевірили лише 9 регіонів, 127 шкіл», – підкреслив Валерій Пацкан. У результаті організація освітнього простору в усіх школах відповідно до Концепції НУШ наразі не є можливою, а діти не отримують рівних умов для здобуття освіти.
Джерела: Голова Рахункової палати Валерій Пацкан; Рахункова палата
