Лілія Гриневич дала розгорнуте інтерв’ю кореспондентові інтернет-видання «Українська правда. Життя» щодо оновлення навчальних програм та інших актуальних питань реформи української освіти. До вашої уваги — основні тези, які висловила Міністр.
Про оновлення навчальних програм
Колегія МОН затвердила оновлені навчальні програми для початкової школи. У серпні в кожній області відбудуться конференції для вчителів, під час яких мають розглянути три головні питання, як-от:
- готовність до нового навчального року
- концепція нової української школи
- програми початкової школи.
Окрім того, оновлені програми розглянуть і детально з ними ознайомляться на засіданнях методичних об'єднань вчителів початкової школи. Водночас інститути післядипломної освіти в кожній області отримали вказівки, що основною темою курсів підвищення кваліфікації має бути запровадження методик компетентнісного навчання.
«З учителями треба працювати, змінювати їхнє розуміння навчання. Крім того, треба моніторити діяльність вчителів, і це справа адміністрації шкіл. Коли вчителі отримають оновлені програми, ми будемо їх націлювати на те, аби вони навчали саме за ними»
Приміром, за зміненими програмами у першому семестрі першого класу буде лише усне мовлення. Тож вчителі англійської мови не матимуть права давати завдання виконували графічне копіювання слів — абсолютно безглузді для дитини, яка щойно вчиться писати рідною мовою. Якщо вчитель продовжуватиме з першокласниками писати, то це означатиме, що він порушує програму.
«Ми маємо пояснити вчителю, який пропрацював 20-25 років у школі, чому діти мають писати олівцем у першому класі, доки у них не виробляться сталі навички письма. Тому що вчитель ніколи не думав, що коли дитина пише ручкою і змушена часто щось виправляти, це формує в неї страх помилки»
Змінювати підручники на цьому етапі не будуть: нові створюватимуть під нові стандарти. Але в оновлених програмах є інформація про те, що видаляють з тієї чи тієї програми і навпаки. Окрім того, вчитель завжди має право щось пропустити в підручнику і орієнтуватися на програму.
Шлях збільшення кількості фактичних знань та інформації, яким ішла українська школа останні десятиліття, безперспективний. Відбулася знаннєва криза української школи. Тому слід виділити ядро знань, з яким треба обов'язково працювати. А на цьому ядрі знань будувати вміння, як застосовувати ці знання для вирішення практичних життєвих ситуацій, як формувати навички критичного мислення.
Таким чином, доречно сформувати у дітей ключові компетентності, які сьогодні визнані провідними освітніми системами світу як такі, що необхідні для сучасної людини в 21-му столітті. МОН шукатиме спосіб провести моніторинг навчальних досягнень дітей початкової школи, які навчатимуться за розвантаженими програмами.
«Від того, що відбудеться з учнями в початковій школі, залежить те, наскільки успішними вони будуть в основній школі. Якщо вони знеохотилися до навчання на рівні 3-4-го класу — важко очікувати, що вони потім будуть успішними в базовій школі. Це критично важливо.
Ми довіряємо українським вчителям і будемо їхнім партнером, щоб вони змогли зробити такий самий крок назустріч дитині»
Зараз МОН працює над програмами для 9-х класів, оскільки наступного року мають друкувати нові підручники для цих класів. Тому є можливість скоригувати програми з підручниками.
Про партнерство батьків та вчителів
Батьки знають про оновлення програм початкової школи. Вони мають питати вчителів свої дітей: «А як ви використовуєте це оновлення?»
Широка дискусія навколо програм початкової школи показала, що батьки мають право передивитися програми, можуть їх оцінити. Хоча й не можна скочуватися в крайність, коли батьки диктують вчителеві, як навчати дітей, тому що кожен має займатися своєю справою. Але займатися своєю справою треба професійно і кваліфіковано.
Тому методичні рекомендації до оновлених програм будуть суттєво осучаснені. І вчителі мають їх виконувати. Батьки натомість зможуть апелювати до цього документа, коли вважатимуть, що вчитель порушує методичні рекомендації.
«Я б говорила не про контроль батьків над вчителями — а про партнерство батьків та вчителів. Це нова категорія, яку ми мусимо додати до нашої школи. Тому що батьки часом зараз розглядаються школою, як «ті-хто-мають-принести-гроші-на-школу». А вони мають бути партнерами. Школа теж не має, де ще шукати інших партнерів, — бо це дві сторони, які найбільше зацікавлені в успіху цих дітей»
Буде обмеження в обсязі домашніх завдань. Адже інколи буває, що обсяг написаного вдома перевищує обсяг написаного на уроці. Дитина перевтомлюється і втрачає інтерес до навчання. Тому в методичних рекомендаціях передбачать обмеження обсягу домашніх завдань.
Також важливо, щоб дитина вчилася розуміти текст, не боялася висловлювати свою думку. Тож слід відійти від техніки читання на швидкість до читання з розумінням.
Загалом культура партнерства в новій українській школі — це одна з базових цінностей нової школи. Батьки мають право у ввічливій формі навести свої аргументи вчителю — тому що все робиться заради якості освіти дітей.
Якщо вчитель порушує методичні рекомендації, батьки звернуться до дирекції школи. Якщо дирекція школи не відреагує, батьки можуть написати на електронну скриньку МОН, вказавши номер школи та прізвище вчителя.
«Успішні освітні системи ґрунтуються на довірі до вчителя. Але разом з тим, ця довіра завжди корелюється з рівнем кваліфікації — коли вчитель настільки кваліфікований, що ми можемо віддати спокійно йому своїх дітей, і знаємо, що він буде робити все на користь дитині»
Про кваліфікацію і заробітну плату
Один з важливих викликів реформи — виокремити і відшукати вчителів, які сьогодні можуть бути провідниками нових ідей. Тому-то виникла ідея публічного перегляду навчальних програм через інтернет. Так виявили чудових експертів і вчителів, відкритих до нових ідей, які можуть бути їх носіями.
Школа має супроводжуватися оновленим вчителем з оновленими методами викладання. Але потрібно мати хорошого абітурієнта. І МОН розпочала роботу над концепцією нової педагогічної освіти.
«Якщо маємо вступника зі знаннями на слабеньку трійку, то й учителя теж можемо отримати на слабеньку трійку. Ми мусимо з наступного року шукати інші підходи до вступу абітурієнтів»
Гостро необхідна широка дискусія стосовно якості підготовки вчителя і абсолютно демотивувальної соціальної позиції, яку сьогодні має вчитель у суспільстві. У проекті нового закону «Про освіту» визначено механізми зростання соціального статусу вчителя і заохочування кращих вчителів, а в прикінцевих положеннях є план просування по тарифній сітці. Також описана можливість мотивувати кращих вчителів через проходження ними добровільної зовнішньої сертифікації. За це вони відповідно до закону мають отримувати 20% доплати.
Але поки не прийнято новий закон «Про освіту», не можна запускати жодні процеси, пов'язані з сертифікацією. Адже ідея сертифікації полягає в мотивуванні провідників реформи освіти. Ця сертифікація має бути орієнтована на те, що вимагає реформа — володіння методиками компетентнісного навчання, розуміння сутності нової української школи.
У проекті закону є багато й інших важливих положень, наприклад, ті, які роблять прозорими бюджети навчальних закладів настільки, що можна буде з’ясувати, скільки батьки додають коштів для закладів освіти, і який реальний бюджет освіти наразі.
Нині вся освітня субвенція на освіту з держбюджету — 44 млрд грн. Але вона покриває не лише зарплати вчителям, а й інші видатки — ремонти і утримання шкіл. Якби утримання шкіл віддали органам місцевого самоврядування, як у більшості країн, і МОН зайнялося лише педагогічною складовою, то було б більше можливостей мотивувати вчителя.
У результаті фінансової децентралізації великий ресурс був переданий на місця — з 1 січня по 1 липня цього року місцеві бюджети отримали на 23 млрд грн. доходів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це ті кошти, які б могли зайти до держбюджету. А вони тепер пішли в місцевий бюджет. Треба, щоб за цими коштами ішли також і повноваження. Тому що не можна з держбюджету віддати кошти на місця, а залишити в державному бюджеті ті самі зобов'язання.
У багатьох країнах субвенція на здобуття загальної середньої освіти чітко покриває тільки педагогічну складову — зарплата вчителя, нарахування, можливо, ще підвищення кваліфікації цього вчителя, підручники, засоби навчання. Утримання будинків, комунальні послуги, ремонти будинків — усе це робить місцеве самоврядування зі своїх коштів. І це прозорий, дуже зрозумілий розподіл.
«Починаючи з бюджету 2017 року, ми маємо хоч трішки просунути зарплату вчителя, при цьому впорядкувавши до нього кваліфікаційні вимоги»
Про оптимізацію мережі шкіл
За попередніми даними, у зв'язку з процесом створення опорних шкіл та оптимізацією шкільної мережі станом на 1 липня будуть скорочені 3800 ставок вчителів. З них понад 2400 ставок будуть перерозподілені в інші заклади, або збережені з меншим навчальним навантаженням, 700 — ставки, на яких працюють пенсіонери, ще 700 — вчителі не пенсійного віку. Органи місцевого самоврядування ще уточнюють, скільки з цих ставок нині заповнені.
«Зрозуміло, що вивільнення вчителів — болючий процес. Людьми, які працюють на тих 700 ставках, що вивільняються, займатимуться центри зайнятості з приводу перекваліфікації, соціальних виплат та пошуку місць праці. Але маємо враховувати, що кількість дітей з 1995 до 2013 року (до анексії Криму і початку АТО) скоротилася на 43%, а кількість вчителів — всього на 15%»
За даними з регіонів, на 1 вересня буде 134 опорні школи. Туди підвозитимуть дітей з інших населених пунктів. Це школи, які мають філії, які дообладнують, і яким закуповують шкільні автобуси. Із держбюджету виділять 200 млн грн. на дообладнання і 600 млн грн. на автобуси. Частину коштів мають додати місцеві бюджети.
Станом на 20 вересня в Україні функціонувало 137 опорних шкіл.
Початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини, а старших треба довозити, аби вони отримували якісну освіту.
Процес просувається досить складно, тому що за це мають голосувати місцеві ради, але не всі готові понижувати ступінь школи. Також не всі батьки розуміють значення якісної освіти для дитини. Але у сільській місцевості поки немає іншого рішення для старшокласників, крім як формувати саме такі опорні школи, аби вони могли претендувати на рівні права у доступі для освіти з міськими дітьми.
«За результатами ЗНО в сільських дітей щонайменше в 10 разів менше шансів успішно скласти ЗНО з іноземної мови порівняно з міськими. За місцем народження сільська дитина вже фактично має обмежений доступ до якісної освіти»
У проекті нового закону «Про освіту» фактично виписані всі параметри реформи освіти, зокрема й середньої школи. Але закон дуже важко читати. І все, що з нього зрозуміли — «буде додатковий рік навчання». Тому щоб пояснити доступною мовою ідеї нової української школи, розроблено її Концепцію, яку оприлюднять 18 серпня на серпневій відео-конференції.
У простій зрозумілій формі потрібно дати відповіді на запитання: «Що таке нова українська школа, і чим вона буде відрізнятись від нинішньої?», — і знайти тих, хто поділяють ці ідеї.
