90% абітурієнтів довіряють системі ЗНО

П’ятого травня Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели опитування учасників ЗНО з української мови й літератури щодо якості організації та проведення тестування, а також про те, як вони готувалися до випробування.

Опитування відбулося за методикою екзит-полу. У ньому взяли участь 2086 абітурієнтів у 80-ти пунктах тестування в різних регіонах України. Результати опитування представлено нижче.

  • Абсолютна більшість учасників ЗНО задоволені якістю тестів (96%) та роботою персоналу в пунктi тестування (99%). На думку 98% опитаних учасників, процедури тестування не були порушені.
  • 90% учасників тестування довiряють системi ЗНО, не довіряють лише 6%.
  • Водночас лише 14% учасників ЗНО правильно відповіли на запитання про те, скільки рейтингових балів треба набрати для «складання» ЗНО. Нагадаємо, цьогоріч це 100 балів. Так, абсолютна більшість (61%) була певна, що треба набрати 124 бали, як це було до 2014 року, а 25% взагалі не надали жодної відповіді. 
  • Лише половина учасників ЗНО (50%) знає, як визначають пороговий бал «склав/не склав», тоді  як 32% не знають, як саме його визначають, але чули, що вiн є. Натомість 19% учнів взагалі не чули про пороговий бал, причому ці цифри не надто розрізняються у різних регіонах.
  • 27% учасників тестування готувалися до нього понад рік, 23% — приблизно півроку, 35% — від 1 до 6 місяців, тоді як майже 15% не готувалися до випробування взагалі. Характерно, що найбільша частка учнів, які зізналися, що не готувалися до ЗНО, проживають у Центрі України та на Донбасі (17%). 
  • Абсолютна більшість опитаних (72%) вважають, що здобутих у школі знань достатньо для складання ЗНО. Цікаво, що цей відсоток фактично однаковий як серед вихідців з україномовних сімей (70%), так і з російськомовних (72%). Натомість 22% учасників ЗНО вважають, що шкільних знань для тестування недостатньо, а на думку ще 7%,  шкільних знань  недостатньо зовсім — навiть для отримання мiнiмального балу. При цьому значно більше опитаних відзначають недостатність шкільних знань для складання ЗНО саме на Заході (34%) та в Центрі України (32%), тоді як найменше таких — на Донбасі (19%) та Півдні України (20%).
  • 36% учасників ЗНО зазначили, що пiд час пiдготовки до складання тесту з української мови i лiтератури вони користувалися послугами індивiдуального репетитора. Загалом по всій Україні учні та випускники шкіл самостійно готувалися до ЗНО пiд час занять у школi (38%), проходили безкоштовні онлайн чи офлайн курси  (17%) та, нарешті, 24% готувалися до ЗНО цілком самостійно.
  • Абсолютна більшість учнів, які займалися з репетитором протягом двох останніх років, готувалися передусім до тестування з української мови і літератури (91%). Приблизно однаковий відсоток учнів (у середньому 38%) з допомогою репетитора готувалися до тестів з  англійської мови, математики та історії України.
  • У середньому за останній рік на оплату послуг репетитора учасники тестування  витрачали 1204 грн/місяць. При цьому найбільші витрати (понад 2000 грн) понесли передусім учні з Півдня та Сходу України (29% та 22% відповідно), тоді як в Центрі України таких виявлено 17%, Заході — лише 5%, і, зрештою, на Донбасі — 0%.
  • 45% опитаних  із-поміж тих, хто займався з репетиторами, вважають, що вони не склали б тест з української мови та літератури без допомоги репетитора. Водночас 25% відзначили, що справилися б і без підготовки з репетитором, а  30%  не дали однозначної відповіді на це запитання.
  • Абсолютна більшість опитаних учасників тестування  (89%) планують вступати до вишів цього року. При цьому 63% опитаних вже навіть визначилися зі спецiальнiстю та ВНЗ, до якого вступатимуть, 15% — визначилися поки лише зі спеціальністю, тоді як 17% — взагалі не визначилися ані щодо вишу, ані щодо обраної спеціальності. У регіональному розрізі найбільше учнів, які поки в роздумах, на Заході (21%) та в Центрі України (18%); найменше таких — на Донбасі та Півдні України (11% та 13% відповідно).
  • 15% опитаних відвідували курси довузівської підготовки, тоді як 85% респондентів таких курсів не відвідували. Найбільшим попитом курси довузівської підготовки користувалися серед учнів-представників Сходу, Донбасу та Центру (21%, 17% та 16% відповідно), тоді як найменш популярними вони були на Заході (8%).
  • На думку більшості учасників тестування (58%), ЗНО має залишатися основним критерiєм для вступу до вишу, тоді як 26% підтримали ідею повернення до старої системи — вступних іспитів у ВНЗ. 16% — не відповіли на це запитання. Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ проживає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно).
  • Серед учасників тестування з української мови та літератури 79,5% становили випускники 2016 року, 12% — випускники попередніх років, 8% — учні професійно-технічних училищ. Серед випускників шкіл 70,5% відвідували загальноосвітні навчальні заклади,  7% — навчальні заклади з поглибленим вивченням математики, 12% — із поглибленим вивченням іноземної мови, а 11% — з іншим профілем спеціалізації.
  • 46% учасників ЗНО у родинному колі спілкуються переважно українською мовою, 28% — російською, 24% — обома мовами, 2% — іншими мовами.

Вебінар ВМДЗ

Статті за темою

Усі статті за темою

Як проводити батьківські збори в школі

Батьківські збори в школі— основний спосіб комунікації педагогічного колективу з батьками. Щоб збори були вдалі, а освітня робота ефективна, розглянемо види, форми проведення і тематику батьківських зборів
42303

Психологічна підтримка учнів, батьків та педагогів під час війни

Які техніки психологічної підтримки використовувати, щоб зберегти психічне здоров’я та підвищити адаптаційні можливості людини до складних умов та життя у стані тривоги, невизначеності та стресу
751

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді