90% абітурієнтів довіряють системі ЗНО

П’ятого травня Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели опитування учасників ЗНО з української мови й літератури щодо якості організації та проведення тестування, а також про те, як вони готувалися до випробування.

Опитування відбулося за методикою екзит-полу. У ньому взяли участь 2086 абітурієнтів у 80-ти пунктах тестування в різних регіонах України. Результати опитування представлено нижче.

  • Абсолютна більшість учасників ЗНО задоволені якістю тестів (96%) та роботою персоналу в пунктi тестування (99%). На думку 98% опитаних учасників, процедури тестування не були порушені.
  • 90% учасників тестування довiряють системi ЗНО, не довіряють лише 6%.
  • Водночас лише 14% учасників ЗНО правильно відповіли на запитання про те, скільки рейтингових балів треба набрати для «складання» ЗНО. Нагадаємо, цьогоріч це 100 балів. Так, абсолютна більшість (61%) була певна, що треба набрати 124 бали, як це було до 2014 року, а 25% взагалі не надали жодної відповіді. 
  • Лише половина учасників ЗНО (50%) знає, як визначають пороговий бал «склав/не склав», тоді  як 32% не знають, як саме його визначають, але чули, що вiн є. Натомість 19% учнів взагалі не чули про пороговий бал, причому ці цифри не надто розрізняються у різних регіонах.
  • 27% учасників тестування готувалися до нього понад рік, 23% — приблизно півроку, 35% — від 1 до 6 місяців, тоді як майже 15% не готувалися до випробування взагалі. Характерно, що найбільша частка учнів, які зізналися, що не готувалися до ЗНО, проживають у Центрі України та на Донбасі (17%). 
  • Абсолютна більшість опитаних (72%) вважають, що здобутих у школі знань достатньо для складання ЗНО. Цікаво, що цей відсоток фактично однаковий як серед вихідців з україномовних сімей (70%), так і з російськомовних (72%). Натомість 22% учасників ЗНО вважають, що шкільних знань для тестування недостатньо, а на думку ще 7%,  шкільних знань  недостатньо зовсім — навiть для отримання мiнiмального балу. При цьому значно більше опитаних відзначають недостатність шкільних знань для складання ЗНО саме на Заході (34%) та в Центрі України (32%), тоді як найменше таких — на Донбасі (19%) та Півдні України (20%).
  • 36% учасників ЗНО зазначили, що пiд час пiдготовки до складання тесту з української мови i лiтератури вони користувалися послугами індивiдуального репетитора. Загалом по всій Україні учні та випускники шкіл самостійно готувалися до ЗНО пiд час занять у школi (38%), проходили безкоштовні онлайн чи офлайн курси  (17%) та, нарешті, 24% готувалися до ЗНО цілком самостійно.
  • Абсолютна більшість учнів, які займалися з репетитором протягом двох останніх років, готувалися передусім до тестування з української мови і літератури (91%). Приблизно однаковий відсоток учнів (у середньому 38%) з допомогою репетитора готувалися до тестів з  англійської мови, математики та історії України.
  • У середньому за останній рік на оплату послуг репетитора учасники тестування  витрачали 1204 грн/місяць. При цьому найбільші витрати (понад 2000 грн) понесли передусім учні з Півдня та Сходу України (29% та 22% відповідно), тоді як в Центрі України таких виявлено 17%, Заході — лише 5%, і, зрештою, на Донбасі — 0%.
  • 45% опитаних  із-поміж тих, хто займався з репетиторами, вважають, що вони не склали б тест з української мови та літератури без допомоги репетитора. Водночас 25% відзначили, що справилися б і без підготовки з репетитором, а  30%  не дали однозначної відповіді на це запитання.
  • Абсолютна більшість опитаних учасників тестування  (89%) планують вступати до вишів цього року. При цьому 63% опитаних вже навіть визначилися зі спецiальнiстю та ВНЗ, до якого вступатимуть, 15% — визначилися поки лише зі спеціальністю, тоді як 17% — взагалі не визначилися ані щодо вишу, ані щодо обраної спеціальності. У регіональному розрізі найбільше учнів, які поки в роздумах, на Заході (21%) та в Центрі України (18%); найменше таких — на Донбасі та Півдні України (11% та 13% відповідно).
  • 15% опитаних відвідували курси довузівської підготовки, тоді як 85% респондентів таких курсів не відвідували. Найбільшим попитом курси довузівської підготовки користувалися серед учнів-представників Сходу, Донбасу та Центру (21%, 17% та 16% відповідно), тоді як найменш популярними вони були на Заході (8%).
  • На думку більшості учасників тестування (58%), ЗНО має залишатися основним критерiєм для вступу до вишу, тоді як 26% підтримали ідею повернення до старої системи — вступних іспитів у ВНЗ. 16% — не відповіли на це запитання. Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ проживає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно).
  • Серед учасників тестування з української мови та літератури 79,5% становили випускники 2016 року, 12% — випускники попередніх років, 8% — учні професійно-технічних училищ. Серед випускників шкіл 70,5% відвідували загальноосвітні навчальні заклади,  7% — навчальні заклади з поглибленим вивченням математики, 12% — із поглибленим вивченням іноземної мови, а 11% — з іншим профілем спеціалізації.
  • 46% учасників ЗНО у родинному колі спілкуються переважно українською мовою, 28% — російською, 24% — обома мовами, 2% — іншими мовами.

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Сексуальне насильство над дитиною в Інтернеті

Кожні 5 хвилин в інтернеті фіксується сторінка, що зображує сексуальне насильство над дитиною. Сексуальний контент в інтернеті потрапляє на очі дітям вже у віці шести років. Страшно? Незрозуміло? І це лише верхівка айсбергу. Завдання батьків і педагогів – убезпечити дітей від сексуального насильства в інтернеті. Зробити вам це допоможуть наші поради.
2462

Який вплив мають батьки на освітній процес

Чи можуть батьки втручатися в навчальну програму чи вимагати від учителів інших методик? Як бути вчителеві, якщо він зіткнувся з батьками, які не достатньо обізнані з особливостями навчального процесу, але хочуть активного на нього впливати?
13880

Про імідж сучасного педагога і ще дещо

В українському суспільстві сьогодні іде суперечка, яким має бути образ сучасного вчителя. Зіткнулись два погляди на особистість наставника – традиційний, який вимагає ліпити з кожного педагога майже ікону, і модерністський, що ніяк не ідеалізує надавача знань, а сприймає його, як пересічну людину з усіма її недоліками. Тож який він, авторитетний учитель, – спробуємо розібратись і ми.
5498

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді