У жовтневому номері журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» представлено статті, що висвітлюють проблеми реалізації індивідуального підходу до розвитку дитини в умовах дошкільного закладу, а також особливості організації психодіагностичного вивчення дітей раннього віку.
Відомо, що адекватно побудована та проведена діагностика — це перший крок в організації корекції відхилень, адже з’ясувавши причини порушень у психічному розвитку дитини, визначивши ті проблеми, що потребують найбільшого втручання, можна спланувати розвивальну роботу — від допомоги дитині у виправленні простих недоліків до компенсації складних дефектів.
У жовтневому номері представлено статті про значення сенсорного розвитку дітей раннього віку — захопливого для спостереження за малюками і водночас відповідального щодо організованого впливу дорослих.
Особливої уваги практичного психолога потребують питання відповідального і мудрого ставлення батьків до виховання своєї дитини. Фахівець має розуміти, що відсутність у батьків елементарних знань з розвитку психіки дитини на різних вікових етапах є їхньою бідою, а не провиною. Саме тому практичному психологу варто проводити грунтовну просвітницьку роботу з батьками, підвищуючи їхню психологічну грамотність та культуру спілкування з дитиною. Допоможе у цьому стаття «Педагогічні уявлення батьків: як не зашкодити дитині», в якій подано пам’ятку для батьків «Забезпечення розвитку дитини раннього віку».
Індивідуалізованого підходу та психологічної підтримки потребують і педагоги дошкільного навчального закладу. Розгортаючи активну просвітницьку та профілактичну роботу з ними, практичний психолог водночас сприяє комфортному перебуванню в дитячому садку дітей, тобто забезпечує умови для їхнього повноцінного розвитку. Особливу увагу практичному психологу варто звернути на проблему збереження та укріплення психологічного здоров’я педагога. У пригоді стане стаття «Робота щодо збереження психологічного здоров’я педагога», у якій вміщено семінар-практикум для практичних психологів «Збереження та укріплення психологічного здоров’я педагога», а також пам’ятка «Долаємо безсоння».
Шляхи педагогічної підтримки дитини у формуванні творчого спрямованого фантазування висвітлено в статті «Розвиток уяви та творчого фантазування», у якій подано типологію дітей за здатністю до творчого спрямованого фантазування, описано вікові етапи розвитку уяви дошкільників, індивідуальні особливості уяви дошкільників та специфіку їх вивчення.
Способи розмежування психоматичних захворювань та симуляції хвороб дошкільників розкрито в статті «Психосоматичні захворювання у дошкільника», що містить рекомендації для батьків щодо дій під час тривалої хвороби дитини та в разі симуляції дитиною захворювання.
Особливості побудови профілактичної роботи щодо запобігання насильству над дітьми з батьками, педагогами, дітьми висвітлено в статті «Проблема насильства над дітьми дошкільного віку».
Також у жовтневому номері журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розміщено відповіді на запитання читачів щодо складу атестаційної комісії та вікових обмежень для проходження атестації.
Статті за темою
Усі статті за темоюПрограма «Дитина»: коротко про головне
У статті коротко розкрито зміст, структуру та завдання програми «Дитина» для дітей віком від 2 до 7 років. Програма є чинною, відповідає вимогам МОН і Базовому компоненту дошкільної освіти.
236911
Безпечне освітнє середовище закладу освіти
Що таке безпечне освітнє середовище, його ознаки та принципи? Як забезпечити психологічно безпечне середовище? Які заходи необхідно впровадити у вашому закладі освіти — читайте у статті
139139
Законодавство про освіту щодо інклюзивного навчання в школі
Окреслимо основні положення Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» щодо інклюзивного навчання. Проаналізуємо зміни, на які треба зважати керівництву школи
18875
Які доплати передбачені педагогічним працівникам за інклюзію
У закладах освіти, де створені класи (групи) для інклюзивного навчання, педагогічним працівникам, які в них працюють, встановлюють відповідну доплату. Так само право на неї мають керівні працівники закладів освіти за організацію роботи в таких класах чи групах. Розглянемо особливості встановлення такої доплати з урахуванням змін у законодавстві
31195
Як політика «Освіта для життя» змінює українську школу
Упровадження комплексної політики МОН «Освіта для життя», яка є продовженням реформи НУШ, розпочалося у вересні 2025 року. Які зміни вже відбулися у школах, а які очікуються до 2030 року? Яку користь вчителям дають інструменти цифрової платформи «Освіта для життя»? Про все це — далі у статті
653
