У жовтневому номері журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» представлено статті, що висвітлюють проблеми реалізації індивідуального підходу до розвитку дитини в умовах дошкільного закладу, а також особливості організації психодіагностичного вивчення дітей раннього віку.
Відомо, що адекватно побудована та проведена діагностика — це перший крок в організації корекції відхилень, адже з’ясувавши причини порушень у психічному розвитку дитини, визначивши ті проблеми, що потребують найбільшого втручання, можна спланувати розвивальну роботу — від допомоги дитині у виправленні простих недоліків до компенсації складних дефектів.
У жовтневому номері представлено статті про значення сенсорного розвитку дітей раннього віку — захопливого для спостереження за малюками і водночас відповідального щодо організованого впливу дорослих.
Особливої уваги практичного психолога потребують питання відповідального і мудрого ставлення батьків до виховання своєї дитини. Фахівець має розуміти, що відсутність у батьків елементарних знань з розвитку психіки дитини на різних вікових етапах є їхньою бідою, а не провиною. Саме тому практичному психологу варто проводити грунтовну просвітницьку роботу з батьками, підвищуючи їхню психологічну грамотність та культуру спілкування з дитиною. Допоможе у цьому стаття «Педагогічні уявлення батьків: як не зашкодити дитині», в якій подано пам’ятку для батьків «Забезпечення розвитку дитини раннього віку».
Індивідуалізованого підходу та психологічної підтримки потребують і педагоги дошкільного навчального закладу. Розгортаючи активну просвітницьку та профілактичну роботу з ними, практичний психолог водночас сприяє комфортному перебуванню в дитячому садку дітей, тобто забезпечує умови для їхнього повноцінного розвитку. Особливу увагу практичному психологу варто звернути на проблему збереження та укріплення психологічного здоров’я педагога. У пригоді стане стаття «Робота щодо збереження психологічного здоров’я педагога», у якій вміщено семінар-практикум для практичних психологів «Збереження та укріплення психологічного здоров’я педагога», а також пам’ятка «Долаємо безсоння».
Шляхи педагогічної підтримки дитини у формуванні творчого спрямованого фантазування висвітлено в статті «Розвиток уяви та творчого фантазування», у якій подано типологію дітей за здатністю до творчого спрямованого фантазування, описано вікові етапи розвитку уяви дошкільників, індивідуальні особливості уяви дошкільників та специфіку їх вивчення.
Способи розмежування психоматичних захворювань та симуляції хвороб дошкільників розкрито в статті «Психосоматичні захворювання у дошкільника», що містить рекомендації для батьків щодо дій під час тривалої хвороби дитини та в разі симуляції дитиною захворювання.
Особливості побудови профілактичної роботи щодо запобігання насильству над дітьми з батьками, педагогами, дітьми висвітлено в статті «Проблема насильства над дітьми дошкільного віку».
Також у жовтневому номері журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розміщено відповіді на запитання читачів щодо складу атестаційної комісії та вікових обмежень для проходження атестації.
Статті за темою
Усі статті за темоюТиждень безпеки в ЗДО: як спланувати та провести
Тиждень безпеки життєдіяльності в ЗДО є важливим для систематизації знань дітей про безпечну поведінку. Діти мають дізнаватися про правила безпечної поведінки і від педагогів, і від батьків. Як організувати комплексну роботу із взаємодією всіх учасників освітнього процесу — дізнаємося зі статті
133977
Як скласти психолого-педагогічну характеристику учня з особливими освітніми потребами
Часто практичним психологам закладів освіти надходить запит провести діагностику дитини та подати результати обстеження в різні служби. Оптимальним варіантом представлення результатів обстеження є психологічна характеристика учня. Можете скористатися її орієнтовною схемою та зразком, поданими у статті
445473
Характеристика учня: за якими запитами і як написати
За яким планом складають психолого-педагогічну характеристику учня? Покрокова інструкція та зразок, що полегшить вам роботу
88001
Налагоджуємо професійне педагогічне спілкування
«Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», — звертався давньогрецький філософ Сократ до своїх учнів. У всі часи вчителя-майстра вирізняє вміння налагоджувати педагогічне спілкування з учнями та колегами, досягати взаєморозуміння з ними та вести за собою
65922
Формувальне оцінювання: мета, алгоритм, приклади
Що таке формувальне оцінювання учнів та за яким алгоритмом його організовують? Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів
98539
