Емоційний розвиток дошкільника

Матеріали лютневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» присвячено питанню емоційного розвитку дитини дошкільного віку, що, з одного боку, є багатоаспектним, а з другого — повністю залежить від близьких дорослих дитини, які опікуються становленням її особистості.

Дошкільний вік образно називають золотим періодом емоційного життя людини через високу емоційність і безпосередність вияву дитиною своїх почуттів. Практичний психолог має вміти «читати» індивідуальні прояви емоційної сфери дитини, щоб адекватно вибудовувати розвивальну роботу з нею, а також надавати рекомендації батькам і педагогам. У пригоді йому стане стаття «Тонкощі плекання емоційного розвитку дитини», в якій описано шляхи збагачення емоційного досвіду дитини, а також публікація «Розвивальна робота щодо формування емоційної сфери дошкільників», що містить конспект корекційно-розвивального заняття для дітей старшого дошкільного віку «Країна Гарного настрою».

Формування ціннісного ставлення дошкільників до навколишнього світу передбачає тісну співпрацю практичного психолога та батьків. Один із найбільш оптимальних варіантів такої взаємодії — процес підготовки та проведення дитячого свята, що дає змогу об’єднати зусилля дорослих задля створення необхідного виховного середовища для дошкільників. Детальніше про це — у статті «Дитяче свято як засіб формування ціннісних орієнтацій дошкільників».

Виступ на святковому заході — це відповідальна подія, напередодні якої діти часто бувають напруженими, розгубленими, надмірно збудженими, а інколи навіть наляканими. Оскільки святкові ранки, театральні постановки в дитячих садках проводять доволі часто, практичний психолог має вміти налаштовувати дітей на майбутній виступ перед великою кількістю глядачів. У пригоді йому стане публікація «Щоб свято було святом», в якій подано рекомендації для батьків «Як підготувати себе та дитину до свята».

На різних етапах дорослішання діти стикаються з поразками, невдачами. Зазвичай вони не вміють програвати, оскільки дорослі налаштовують їх лише на перемогу. У такому разі навіть незначна невдача для дитини може перетворитися на проблему. Публікація «Навчаємо дитину програвати» дає відповіді на запитання «Як виховувати в дитини вміння працювати над власними невдачами, самовдосконалюватися й адекватно реагувати на поразки?». Також у ній вміщено «Поради батькам щодо оволодіння дітей навичками адекватного реагування на ситуацію успіх/неуспіху» і анкету для батьків «Чи вміє ваша дитина гідно програвати?».

Доволі часто батьків і педагогів непокоїть проблема дитячого вередування. Завдання практичного психолога — допомогти дорослим зрозуміти, що криється за тими чи тими поведінковими проявами дитини, зокрема за вередуванням, що може сигналізувати про наявність у неї певних проблем. Про це — в публікації «Дитяче вередування: причини виникнення».

Питання виховання рефлексивної культури в педагогічних працівників — ще одне важливе завдання практичного психолога. Особливості його розв’язання висвітлено в публікації «Мистецтво рефлексії педагогічного працівника», у якій подано також «Пам’ятку для педагогічного працівника щодо стимулювання творчого і професійного натхнення», «Пам’ятку для педагогічного працівника щодо успішної реалізації власних можливостей», матеріал для створення рефлективних карток тощо.

Шляхи підвищення комунікативної компетентності педагогів, особливості написання практичним психологом статті для фахового видання, рекомендації для фахівця щодо узагальнення свого досвіду — усе це та багато іншої корисної інформації читайте на сторінках лютневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».