Чи навчатимуться діти у школах узимку: які проблеми виявили в регіонах та скільки закладів перейшли онлайн
Українські школи завершують підготовку до зимового періоду: забезпечують автономне опалення, отримують генератори та зарядні станції, а окремі громади встановлюють сонячні електростанції. Водночас початок опалювального сезону та зниження температури вже впливають на організацію навчання.
У деяких регіонах школярі тимчасово навчаються дистанційно через холод у класах або безпекові обставини. Яка ситуація склалася на Сумщині, Кіровоградщині, Житомирщині та Рівненщині — далі в матеріалі.
☂ Безпечне середовище: як сформувати
Як школи готуються до зими: генератори, котельні та сонячні електростанції
Один із показових прикладів підготовки до зимових викликів — Сумська область. За інформацією директорки Департаменту освіти і науки Сумської ОВА Вікторії Гробової, заклади освіти регіону завершили підготовку систем автономного опалення.
Близько 80% шкіл області здатні працювати щонайменше вісім годин за одночасної відсутності електроенергії, тепла та водопостачання.
За даними обласної влади, система опалення шкіл Сумщини має таку структуру:
- 125 закладів мають твердопаливні котельні;
- 33 школи використовують газові котельні;
- 100 закладів отримують тепло централізовано.
Для забезпечення роботи закладів освіти також підготували майже 18 тисяч кубометрів дров. Це 52% від загальної потреби, а закупівлі палива продовжуються. Крім того, між закладами, які працюють в очному або змішаному форматах, розподілили 629 генераторів та 126 зарядних станцій.
Ще один напрям енергетичної автономності — відновлювана енергетика. У школах десяти громад області вже функціонують 21 сонячна електростанція. До кінця 2026 року планують встановити ще п'ять.
Таким чином, підготовка до зими передбачає не лише забезпечення теплом, а й створення можливостей для роботи шкіл під час тривалих перебоїв з електропостачанням.
Чому частина шкіл переходить на дистанційне навчання
Попри підготовку до холодів, погодні умови вже впливають на освітній процес. Особливо помітна ця ситуація на Кіровоградщині.
Станом на 2 листопада 2026 року дистанційно навчалися учні 82 із 388 шкіл області. Ще 214 закладів працювали очно, 55 — у змішаному форматі, а 37 перебували на осінніх канікулах. Про це повідомила директорка обласного департаменту освіти та науки Ельза Лещенко.
Причини переходу на дистанційне навчання відрізняються залежно від громади. Зокрема, з безпекових міркувань онлайн-формат запровадили в усіх 12 школах Долинської громади та восьми закладах Добровеличківської громади.
Водночас значна частина переходів на дистанційку пов'язана з низькою температурою у шкільних приміщеннях. Зокрема, через холод дистанційно навчалися учні 22 шкіл Кропивницького, усіх 15 шкіл Олександрії, 13 закладів Олександрівської громади та низки інших громад області.
Ще одна причина — технічна несправність або неготовність інфраструктури. В одній зі шкіл Компаніївської громади учні перейшли на дистанційне навчання через те, що шкільний автобус не пройшов технічний огляд.
Кропивницький: більшість шкіл працюють дистанційно
Окрема ситуація склалася в обласному центрі. Станом на 2 листопада 2026 року дистанційно навчалися учні 22 із 33 шкіл Кропивницького.
Ще вісім закладів застосовували змішаний формат, а три продовжували працювати очно. За словами керівника пресслужби міської ради Сергія Якуніна, школи самостійно визначають формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та погодних умов.
Ці дані демонструють, що навіть за наявності планів підготовки до опалювального сезону фактичний температурний режим у навчальних приміщеннях залишається важливим чинником для організації освітнього процесу.
Житомир: школи та дитсадки вже отримали тепло
Важливим етапом підготовки до зими є своєчасний запуск опалення. У Житомирі опалювальний сезон офіційно розпочався наприкінці жовтня.
Спочатку тепло подали до лікарень, а згодом — до закладів освіти. За оновленою інформацією Житомирської міської ради, усі школи та дитячі садки міста вже були з теплом.
Подачу теплоносія до житлових будинків планували розпочати з 1 листопада. Підключення багатоповерхівок мали здійснювати поступово, щоб зменшити ризик аварій під час запуску системи.
Цей приклад показує, що підготовка освітньої інфраструктури до холодів залежить не лише від готовності самих шкіл, а й від роботи міських систем централізованого теплопостачання.
Вам на допомогу про пожежну безпеку
Рівне повертається до очного навчання, але формат можуть змінити
Інша ситуація — у Рівненській громаді. Із 2 листопада 2026 року школярі повернулися до очного навчання після періоду дистанційного формату та осінніх канікул.
Водночас місцева влада залишила керівникам ліцеїв і гімназій можливість самостійно визначати формат освітнього процесу залежно від безпекової ситуації та спроможності закладів. Школам також рекомендували використовувати гнучкі графіки та поєднувати очне й дистанційне навчання.
У разі змішаного формату перевагу в очному викладанні планували надавати математичним, природничим, мовно-літературним, громадянським та історичним дисциплінам. Інші предмети учні могли опановувати дистанційно у зручний час.
Таким чином, повернення до очного навчання не означає, що цей формат залишатиметься незмінним протягом усієї зими.
Чи готові українські школи до зимових викликів
Ситуація в регіонах свідчить, що підготовка шкіл до зими відбувається комплексно, однак рівень готовності та можливості закладів суттєво відрізняються. Одні громади роблять ставку на автономне опалення, генератори й сонячні електростанції, інші стикаються з труднощами під час запуску теплопостачання або не можуть забезпечити комфортну температуру в навчальних приміщеннях.
Водночас наявність резервного обладнання ще не гарантує безперервного очного навчання. Для цього необхідні достатні запаси палива, стабільна робота опалювальних систем, електропостачання та належні безпекові умови. Саме тому навіть підготовлені до зими заклади можуть змінювати формат навчання залежно від погоди та ситуації в громаді.
Отже, цієї зими перед школами стоїть завдання не лише забезпечити тепло в класах, а й зберегти безперервність освітнього процесу. Наскільки успішно це вдасться, залежатиме від готовності інфраструктури та здатності місцевої влади оперативно реагувати на нові виклики.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
