Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу. Зміни мають узгодити роботу закладів освіти з оновленим законодавством у сфері захисту прав дитини та запровадити єдиний підхід до реагування на випадки насильства і жорстокого поводження з дітьми
Зміни до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу затвержено наказом МОН від 18.06.2026 № 961. Із 11.08.2026 ці зміни набрали чинності.
📌 Ключові зміни в Положенні про ліцей
Замість двох механізмів реагування — єдиний
Одна з ключових змін — єдина комісія з розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер у закладі освіти не потрібно застосовувати два окремі механізми реагування: комісія розглядатиме всі випадки насильства, жорстокого поводження з дітьми, а також повідомлення про можливий булінг.
Водночас важливо: комісія не встановлює факт булінгу. Це повноваження суду. Натомість вона має оцінити обставини ситуації, визначити потреби дитини, організувати необхідну підтримку та ухвалити рішення з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини.
Комісія також має контролювати результат своїх рішень. Одна з новацій — обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, то комісія має повторно оцінити ситуацію та за потреби скоригувати заходи підтримки й реагування. Оновлений підхід до реагування на випадки насильства та булінгу вимагає не лише ухвалення рішення за результатами розгляду, а й контроль за тим, чи справді вжиті заходи допомогли дитині та змінили ситуацію.
Керівнику закладу освіти встановили чіткі строки реагування
Визначено чіткі строки реагування на повідомлення про насильство, яких має дотримуватися керівник закладу освіти.
Повідомлення про можливий випадок насильства потрібно розглянути протягом однієї доби з дня його реєстрації. У разі якщо виявлено ознаки насильства, керівник зобов’язаний невідкладно, не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Які дії можуть свідчити про насильство
В оновленому документі визначено ознаки, які можуть вказувати на насильство. Зокрема, йдеться про:
- економічний тиск — позбавлення майна або перешкоджання доступу до освітніх послуг;
- психологічне насильство — образи, погрози, приниження, переслідування, залякування;
- небажану поведінку сексуального характеру — вербальні, невербальні або фізичні дії, зокрема непристойні жарти, жести, прізвиська чи поширення матеріалів інтимного змісту;
- небажані фізичні дії — від штовхання до завдання ударів.
Дитину мають обов’язково вислухати
Оновлений порядок посилює права дитини під час розгляду випадків насильства.
Дитина має право бути вислуханою з урахуванням її віку та рівня зрілості. Її позицію обов’язково фіксують під час розгляду справи.
Вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога. За письмовою згодою батьків дитину можуть вислухати без їхньої присутності.
Систематичність насильства: достатньо двох випадків
Уточнено критерій систематичності насильства. Воно вважається систематичним, якщо відбувається два або більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня його вчинення.
При цьому перший випадок може бути таким, про який офіційно не повідомляли.
Заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству
Оновлені правила покладають на кожен заклад освіти конкретні організаційні завдання. Зокрема, заклад має:
- затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству;
- визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень;
- забезпечити кілька каналів для подання повідомлень;
- вести облік усіх отриманих повідомлень.
Повідомити про можливе насильство можна буде, зокрема, електронною поштою, телефоном або за допомогою спеціальної скриньки для письмових звернень. Повідомлення можна подавати анонімно. Для керівників закладів освіти це означає, що необхідно перевірити, чи має заклад усі визначені механізми приймання та реєстрації повідомлень і чи зрозумілий порядок для працівників, дітей та батьків.
Отже, керівникам закладів освіти варто заздалегідь перевірити, чи відповідають внутрішні документи та організація роботи закладу новим вимогам. Насамперед слід звернути увагу на порядок приймання та реєстрації повідомлень, визначення відповідальної особи, канали для звернень, склад і роботу комісії, а також механізм контролю за виконанням її рішень.
МОН зазначає, що найближчим часом підготує методичні рекомендації, які допоможуть закладам освіти впровадити оновлені вимоги на практиці. На думку МОН, оновлення Порядків має допомогти закладам освіти своєчасно виявляти випадки насильства, оперативно реагувати на них і забезпечувати дітям необхідну підтримку. Основою нового підходу є принцип найкращих інтересів дитини та єдина система реагування на насильство і жорстоке поводження з дітьми.
Повний текст наказу можна переглянути у Реєстрі нормативно-правових актів.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
