Вчитель більше не «головний»: українські ліцеї переходять на нову модель освіти

В українських школах завершується перший повний рік передпілотування реформи старшої профільної школи, яка має кардинально змінити навчання у 10–12 класах. Ліцеї, що першими запустили нову модель освіти з 1 вересня 2025 року, вже діляться результатами та попереджають: зміни торкнуться не лише розкладів, а й самої ролі вчителя та підходів до навчання.

Під час серії вебінарів директори ліцеїв-амбасадорів розповіли, як працює нова система профілів, чому учнів більше не прив’язують до одного класу та які труднощі виникли під час реформи.

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Учні навчатимуться за індивідуальними траєкторіями

Одна з ключових ідей реформи — дати старшокласникам можливість обирати предмети та профіль навчання відповідно до власних інтересів і майбутньої професії.

Директорка Боярського академічного ліцею «Гармонія» Віра Щеголь пояснила, що в новій моделі школи адміністрації працюють уже не з окремими класами, а з усією паралеллю учнів.

За її словами, школярів об’єднують у міжкласні профільні групи залежно від вибраних напрямів — гуманітарного, історичного, природничого чи інших. Через це змінюється логіка формування розкладу та навантаження педагогів.

У ліцеях зазначають, що така система працює значно ефективніше за традиційну модель, де весь клас навчається за однаковою програмою.

Вчитель у новій школі стане наставником

Учасники передпілоту наголошують: реформа змінює не лише структуру навчання, а й роль педагога.

Директорка Буковинського ліцею успішної молоді Марина Семанюк зазначила, що сучасний учитель має бути не просто джерелом знань, а наставником і партнером для учня.

Педагогам доводиться адаптуватися до нових умов, змінних груп, гнучких навчальних планів та більшої свободи вибору для дітей.

У школах визнають: найбільший виклик — психологічна готовність колективів вийти із «зони комфорту» та працювати в новому форматі.

Вам для профільного навчання

• Ключ до свідомого вибору, або Як школа впливає на освітню траєкторію підлітка
• Професії майбутнього: профорієнтаційне «коло» з учнями 10-го класу

Школи вже стикаються з нестачею ресурсів

Адміністрації ліцеїв говорять і про практичні труднощі. Серед головних проблем — формування складних розкладів, створення профільних груп та закупівля обладнання для лабораторій.

У Вараському ліцеї №1 розповіли, що для якісної реалізації реформи довелося активно залучати вчителів до вибору техніки та оснащення кабінетів.

У Тернополі педагоги вже протестували модель, коли в одному класі одночасно працюють кілька профілів із різними навчальними планами. Для цього школи створюють окремі міжкласні групи та адаптують електронні журнали під нову систему.

Батьки дедалі активніше підтримують реформу

Директори ліцеїв відзначають, що після перших місяців роботи кількість охочих навчатися за новою моделлю зростає.

У Житомирі один із ліцеїв уже отримав понад 350 заявок на трирічну модель старшої школи, через що заклад розглядає відкриття додаткових класів.

Освітяни кажуть, що батьки стали значно краще сприймати реформу після того, як побачили практичні результати: більше можливостей для вибору предметів, сучасні підходи до навчання та вищу мотивацію учнів.

Що зміниться для старшокласників

Нова профільна школа передбачає:

• більше предметів за вибором;
• навчання за профілями;
• міжкласні групи;
• індивідуальні освітні траєкторії;
• поглиблене вивчення окремих дисциплін;
• трирічне навчання у старшій школі.

Учасники передпілоту наголошують: головна мета змін — допомогти учням обирати власний шлях ще під час навчання у школі, а не після випуску.

Освітяни також зазначають, що ліцеї-амбасадори готові консультувати інші школи, які лише починають впровадження реформи.