Підсумки шкільного аудиту 2025 року: Державна служба якості освіти оприлюднила аналітичний звіт
Державна служба якості освіти України підготувала аналітичний звіт за результатами інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти, проведених у 2025 році. Звіт базується на узагальненні висновків та рекомендацій експертних груп і відображає ключові тенденції, сильні та слабкі сторони українських шкіл в умовах воєнного стану.
Масштаби та географія перевірок
Протягом 2025 року Державна служба якості освіти та її територіальні органи провели 233 позапланові інституційні аудити. Це на 101 перевірку більше, ніж у 2024 році, що свідчить про суттєве розширення масштабів процедури після її відновлення під час воєнного стану.
Аудити охопили заклади освіти у 20 областях України та місті Києві (у Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях перевірки не здійснювалися). Найбільше інспекцій відбулося у Львівській області (25), найменше — у столиці (4).
Перевірки та інституційний аудит: яка різниця
Ключовий тренд: поляризація якості освіти
Головним аналітичним спостереженням експертів стала чітка диференціація та поляризація шкіл залежно від того, хто виступив ініціатором перевірки.
Усі аудити 2025 року були позаплановими:
- 56% (131 аудит) проведено за добровільними заявами самих керівників шкіл;
- 44% (102 аудити) — за ініціативою засновників закладів (місцевих громад).
Школи, які подавали заявки самостійно, продемонстрували значно вищу готовність до зовнішнього оцінювання. Натомість у закладах, куди перевірку спрямував засновник, значно частіше фіксувалися серйозні проблеми. Наприклад, за напрямом «Освітнє середовище» частка критичних оцінок («вимагає покращення» та «низький») у закладах, перевірених за запитом засновників, сягнула 75,5%, тоді як серед «добровольців» цей показник становив лише 38%.
Проблемні зони: безпека, укриття та інклюзія
Аналіз за чотирма основними напрямами оцінювання виявив такі результати:
- Освітнє середовище - найбільш вразливий компонент
Понад половину шкіл — 53,6% — отримали оцінку «вимагає покращення». Хоча 83% закладів мають власні укриття, питання їх наявності поступово переходить у якість. Лише у 25% шкіл в укриттях створено належні умови для проведення уроків. Найкритичнішою залишається доступність захисних споруд для маломобільних груп та осіб з інвалідністю — вона забезпечена лише у 26% перевірених закладів. Крім того, гостро стоїть проблема матеріально-технічного забезпечення: сучасне обладнання мають лише 17–23% кабінетів природничого циклу.
- Управлінські процеси та правові ризики. Управлінська сфера демонструє стабільність, але зберігає глибоку поляризацію. Експерти зафіксували системні правові ризики, пов'язані з якістю рішень менеджменту. Найбільш критичні порушення стосуються забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами (ООП), недотримання порядку зарахування, відрахування та переведення учнів, а також неналежного виконання керівниками своїх прямих обов'язків.
- Педагогічна діяльність. Вчителі виявилися найбільш адаптивним елементом системи в умовах війни. Цей напрям продемонстрував найкращу позитивну динаміку, особливо у сферах професійного розвитку педагогів та їхньої партнерської взаємодії з учнями.
Опрацюєте нові вимоги до організації інклюзивного навчання. Удосконалите свою інклюзивну компетентність щодо інклюзивних цінностей та індивідуалізації освітнього процесу. Зможете реалізувати командний підхід в організації інклюзивного навчання. Опануєте технологію індивідуального планування розвитку та навчання дитини з особливими освітніми потребами. Програму розміщено на платформі "ВЕКТОР"
Висновки і пріоритети на майбутнє
Державна служба якості освіти наголошує, що інституційний аудит має ставати інструментом розвитку, а не просто контролю. Засновникам та керівникам шкіл рекомендують спрямувати ресурси на модернізацію укриттів (забезпечення безперервного навчання під час тривог), усунення бар'єрів для дітей з ООП, а також на подолання кадрового дефіциту та відмову від практики викладання предметів не за фахом. Керівникам закладів поставлено завдання перевести політику академічної доброчесності та внутрішню систему якості з формально-нормативного паперового рівня у щоденну практику.
Підпишіться на канал 
