80% керівників підтримують, а батьки сумніваються: опитування показало, як освітяни сприймають євроінтеграцію на практиці

Європейська інтеграція дедалі більше сприймається українським суспільством не як абстрактний політичний курс, а як вибір цінностей і стандартів життя, що безпосередньо впливає на освіту. Про це свідчать результати масштабного моніторингового дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України у 2025/2026 навчальному році.

📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати

Як повідомляється у статті голови служби Руслана Гурака «Євроінтеграція в освіті очима 190 тисяч учителів, батьків і управлінців», опублікованій у виданні «Дзеркало тижня», в опитуванні взяли участь понад 190 тисяч респондентів з усіх регіонів України. Дослідження охопило всі рівні освіти — від дошкільної до вищої — та ключові групи учасників освітнього процесу: керівників закладів, педагогів, здобувачів освіти й батьків.

Результати показали загалом високий рівень підтримки європейського вектора розвитку України, однак із суттєвими відмінностями між групами. Найбільш послідовну підтримку демонструють керівники закладів освіти — близько 80% із них вважають євроінтеграцію важливою для розвитку сучасної освіти, пов’язуючи її з якістю, управлінням і інституційним розвитком.

Серед педагогів рівень підтримки варіюється залежно від рівня освіти. Найвищі показники зафіксовані у викладачів закладів фахової передвищої, професійно-технічної та вищої освіти (71–82%). Учителі шкіл також переважно підтримують європейський курс (74%). Водночас серед педагогів дошкільної освіти цей показник нижчий — 64%, що дослідники пов’язують із менш відчутним впливом європейських реформ на щоденну практику в дитсадках.

Зміни в оплаті праці та штатному розписі — 2026: головне для керівника

• Коли затвердити оновлений штатний розпис
• На скільки підвищили посадові оклади педагогічних працівників із 1 січня 2026 року: коментар і таблиця з розмірами

Погляди батьків виявилися менш однорідними. Найвищу підтримку євроінтеграції висловили батьки вихованців дошкільних закладів і учнів профтехосвіти (63–65%), сприймаючи її як запоруку безпеки, якості середовища та кращих перспектив працевлаштування. Натомість серед батьків школярів рівень підтримки нижчий — близько 59%, що пов’язують із практичними труднощами впровадження освітніх реформ у загальній середній освіті. При цьому майже третина батьків зайняла нейтральну позицію, очікуючи чітких пояснень, як європейський курс позначиться на якості освіти їхніх дітей.

Дослідження також показало, що європейські цінності в освіті загалом визнають, але не завжди розуміють, як інтегрувати їх у повсякденний навчальний процес. Керівники закладів розглядають європейський вимір як стратегічну рамку освітньої політики, педагоги — як набір окремих проєктів і ініціатив, а для багатьох батьків Європа в освіті залишається радше правильною ідеєю без чіткого практичного наповнення.

Оцінюючи користь європейської інтеграції, керівники й учителі насамперед говорять про підвищення якості освіти, оновлення стандартів та управлінських підходів. Учні пов’язують європейський курс із можливостями мобільності, визнанням дипломів і працевлаштуванням, а батьки — з безпекою, сучасними умовами навчання та стабільними перспективами для дітей.

Водночас для частини респондентів у всіх групах користь євроінтеграції залишається нечіткою. Автори дослідження наголошують: підтримка європейського курсу в освіті супроводжується запитом на зрозумілі пояснення й практичні приклади. Без системної роботи з комунікації та залучення всіх учасників освітнього процесу жодна реформа не зможе стати сталою.