Фінський експеримент з освітою завершився: країна визнала, що компетентності без знань не працюють
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Уряд Фінляндії визнав, що акцент лише на компетентностях без належної дисципліни, ролі вчителя-лідера та ґрунтовних знань призвів до погіршення результатів навчання. У відповідь країна у 2025–2026 роках розпочала корекцію освітньої політики, повертаючись до більш структурованої та академічно орієнтованої моделі школи.
📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати
Як повідомляє українська методистка Інна Большакова з посиланням на фінські та європейські джерела, одним із перших рішень стало суттєве обмеження використання смартфонів у школах. Із 2025 року учням заборонено користуватися мобільними телефонами під час уроків — це має підвищити концентрацію та зменшити кількість відволікань у класі.
Паралельно уряд Фінляндії збільшив фінансування на посилення базових академічних навичок. Додаткові кошти спрямували на збільшення кількості годин з математики та рідної мови, оскільки держава офіційно зафіксувала дефіцит фундаментальних знань у школярів.
Окремий блок змін стосується рівності доступу до якісної освіти. Понад 200 млн євро виділено на підтримку шкіл у соціально складних районах, щоб зменшити розрив між учнями з різними освітніми результатами.
Також у Фінляндії запроваджують єдині національні критерії оцінювання для випускників основної школи (9 клас). Оцінка має відображати реальний рівень знань, умінь і навичок, а не суб’єктивні враження. При цьому не застосовуються групи результатів — кожен учень оцінюється за чіткими загальнонаціональними стандартами.
Ще одна принципова зміна — відмова від концепції «відкритих освітніх просторів». Нові школи проєктують за більш традиційними архітектурними рішеннями, які забезпечують тишу, структурованість і можливість зосередженої роботи під час навчання.
У соціальних мережах ці рішення викликали жваве обговорення. Користувачі відзначають, що Фінляндія, експериментуючи з освітніми інноваціями, змогла швидко визнати помилки й переглянути курс. У коментарях також лунають заклики до українських освітніх управлінців уважніше придивитися до фінського досвіду, щоб не повторювати чужих прорахунків у реформуванні школи.

