Не дайте тривозі змоги заволодіти вами
Заздалегідь продумана послідовність дій має знизити тривогу. Якщо цього не відбувається і тривожний настрій починає позначатися на взаєминах із близькими людьми — з’являється дратівливість, погіршуються сон і апетит — зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта. Поліпшити тривожний стан можна завдяки фізичним та дихальним вправам, йозі, медитації. Щоб опанувати ці заняття, скористайтеся онлайн-уроками. Також підійдуть усі методи розслаблення, якими ви користувалися в звичайних умовах. Наразі приділіть їм більше уваги і зробіть їх щоденним ритуалом.
Як приборкати хаос адаптаційного періоду
Порозумійтеся із рідними
Якщо ви залишилися вдома всією сім’єю, чимало залежить від ваших взаємин. Якщо раніше у вашій родині були якісь непорозуміння, які нівелювало те, що ви бачилися із рідними лише вранці та ввечері після роботи, то тепер саме час перевірити ваші взаємини на міцність.
Сім’я — це команда. Важливо розуміти, які спільні цілі є у вашої сім’ї і що ви можете зробити разом, аби їх досягнути.
Зберігайте особистий простір
Якщо в сім’ї є зовсім маленькі діти, єдина можливість побути на самоті — йти на якийсь час із дому. Якщо ваші діти відносно дорослі, домовтеся з ними: «Годину ми проводимо час поодинці, бо людям потрібен вільний простір».
Єдиний спосіб зберегти/обстояти особистий простір — вести розмову й домовлятися. Інакше ніяк.
Не панікуйте завчасно й дотримуйтеся простого плану дій
Складність полягає у тому, що ніхто не знає, коли ситуація зміниться.
У період невизначеності людині потрібна якась конкретика. Наявність плану та звичних ритуалів знижує тривожність.
Створіть для себе список подальших дій: простих, доступних вам справжніх справ. Не потрібно нічого глобального. Зараз не час для рекордів. Варто знизити планку і вимоги до себе. Звісно, ситуація непроста, але бути спокійним точно можна.
Напружений ритм роботи, перевантаження — усе це виснажує внутрішні ресурси. Як же зберегти якість свого життя на довгі роки й не згоріти в щоденному робочому стресі?
Знайдіть опору
У кризовій ситуації важливо створити собі максимально чітку структуру життя, на яку можна спертися. Кожен реагує на стрес по-різному. А тому поспостерігайте за собою і з’ясуйте: із вами усе гаразд чи, навпаки, ви потребуєте підтримки друзів або допомоги фахівця. Також спробуйте визначити межу, коли ситуацією керуєте ви, а коли — ваша тривога. Наприклад, якщо миття рук стає нав’язливою ідеєю і через це у вас тріскається шкіра, однак ви продовжуєте проводити біля раковини по 20 хв, зверніться до психолога.
Підготувала Людмила Терещенко,
старший науковий співробітник Інституту психології
імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук
для журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»
