Опорні школи в Україні: як усе відбувається

Для успішної організації системи опорних шкіл необхідно:

• сформувати на державному рівні політику, що буде реалізовуватися через центральний орган управління освітою
• розробити нормативно-правову базу, на основі якої створюватимуть і функціонуватимуть опорні заклади
• унормувати організацію освітнього процесу в опорній школі
• залучити до співпраці вчителів, батьків, місцеві громади.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

На перших етапах створення опорних шкіл важливо, аби центральні органи управління освітою моніторили дані щодо кількісних і якісних характеристик ОШ. Адже, як виявилося в ході дослідження, дані на сайті МОН не відповідають даним, які надали директори опорних закладів. Так, на сайті МОН зазначено, що станом на 01.01.2017 року нараховується 39 опорних шкіл, які мають одну філію, тоді як в анкетах директорів таких шкіл — 19.

Сайти опорних шкіл

Сайти ОШ мають бути максимально інформативними й містити:

• уніфіковані дані про ОШ
• навчальні програми
• програми стратегії розвитку закладу
• інформацію для батьків тощо.

Майже 80% опорних шкіл мають свої сайти, проте чи ефективні вони?

Контент-аналіз показав, що часто на сайтах немає уніфікованих даних про ОШ, як-от:

• назва та адреса
• засновник закладу
• адреси та кількість філій
• інформація про директора.

Через відсутність цих даних неможливо скласти реєстр опорних навчальних закладів.

Засновники опорних шкіл

Засновниками опорних шкіл, які діяли в Україні у 2016/17 навчальному році, є:

• ради райдержадміністрацій (84%)
• ради об’єднаних територіальних громад (13,2%)
• інші засновники (2,8%).

У середньому 25% опорних шкіл в Україні входять до об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Разом з тим за областями розподіл досить нерівномірний.

Приміром, у Вінницький області усі опорні школи діють в ОТГ, а у Кіровоградській — лише 5%. Це свідчить про те, що територіальні громади не прагнуть створювати опорні школи й відповідати за їх фінансування та утримання — це завдання залишається у райдержадміністрацій.

Перед тим, як прийняти рішення про створення опорної школи, засновники мають провести підготовчу роботу, зокрема інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед громадськості, в ході якої з’ясувати питання необхідності утворення ОШ.

Кадрове забезпечення

Найчастіше в опорних закладах не вистачає логопедів і корекційних педагогів.

Для забезпечення діяльності ОШ також потрібні системні адміністратори, електрики, юристи. Найменша потреба у бібліотекарях.

Загалом по Україні у 85,5% опорних шкіл кількість вакансій не змінилася.

Приблизно 25% шкіл зазначили, що після створення на базі закладу опорної школи стало більше учителів, які викладають навчальні предмети за своєю спеціальністю. Це має позитивно вплинути на якість навчання.

Матеріально-технічна база

В опорних школах та їх філіях помітно покращився стан забезпечення комп’ютерним (55,1%) і мультимедійним (42,7%) обладнанням.

Значно поліпшився стан забезпечення обладнанням навчальних кабінетів, про що зазначили 39% опитаних директорів. Також директори ОШ відзначили значне покращення технічного стану будівель шкіл (22,3%).

Загалом у навчальних закладах, на базі яких опорні школи були створені до початку 2016/2017 навчального року, значно поліпшилось матеріально-технічне забезпечення порівняно з опорними закладами, утвореними пізніше.

Організація підвезення учнів і вчителів

У систем опорних закладів необхідна організація підвезення учнів і вчителів до закладів освіти. На цьому етапі перешкодою лишається якість сільських доріг.

За даними МОН, на початок 2016/2017 н. р. у незадовільному стані було 1437,5 км доріг (це 34% загальної відстані до ОШ).

Майже 73% директорів зазначили, що дороги, якими підвозять учнів та педагогів до опорної школи, необхідно ремонтувати.

Рівень фінансової свободи директора

Здебільшого головним розпорядником коштів опорних шкіл лишається засновник. Лише 18 ОШ (12%) самостійно приймають рішення щодо розподілу коштів засновника. І тільки четверо з опитаних директорів зазначили, що одноосібно розподіляють кошти школи.

Пріоритетні потреби

Нагальними потребами опорних шкіл є:

• матеріально-технічне забезпечення кабінетів
• поточний ремонт будівель і приміщень.

Загалом матеріально-технічне забезпечення начального закладу — це важливий чинник при вирішенні питань щодо доцільності відкриття опорного закладу та ефективності його подальшого функціонування.

Більше 55% ОШ отримали додаткові кошти у розмірі менше 500 тис. грн, 18% — у проміжку від 500 тис. грн до 1 млн, а 2% — 4 млн грн і більше.

Лише 1% опорних шкіл є достатньо профінансованими

Що не так у системі опорних шкіл і що з цим робити

Результати моніторингу ІОА припали на квітень 2017 року