Карта психологічного супроводу розвитку дитини — від адаптації до школи

Карта психологічного супроводу дитини допомагає практичному психологу відстежувати динаміку розвитку дошкільника і налагоджувати роботу з ним та батьками

Карта психологічного супроводу розвитку дитини (далі — Карта супроводу) не є обов’язковою документацією практичного психолога дошкільного закладу. Проте ведення індивідуальних карт супроводу дає фахівцеві змогу:

  • простежувати психічний розвиток кожної дитини в динаміці
  • фіксувати дані психодіагностичних обстежень
  • узагальнювати завдання й результати корекційно-розвивальної роботи
  • роботи з батьками.

Карта супроводу репрезентує комплексну роботу практичного психолога із кожною конкретною дитиною.

Практичний психолог веде карти психологічного супроводу упродовж усього періоду перебування дитини в кожному дошкільному закладі.

Карта психологічного супроводу розвитку дитини — від адаптації до готовності до школиСкачайте орієнтовну форму Карти психологічного супроводу розвитку дитини.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Входження дитини до групи

У Карті супроводу насамперед зазначають:

  • повну назву закладу дошкільної освіти
  • прізвище та ім’я дитини
  • дату її народження
  • дату вступу до дошкільного закладу
  • результати анкетування батьків, яке вони проходили напередодні вступу дитини до закладу.

Зазвичай форма анкети для батьків є довільною, на розсуд педагогів та практичного психолога закладу дошкільної освіти. Утім анкета має містити кілька обов’язкових запитань, зокрема про особливості поведінки дитини вдома, усталену в родині систему заохочень і покарань, наявність психотравмівних ситуацій у перші роки життя дитини тощо.

Аналізування батьківських анкет допомагає практичному психологу:

  • спрогнозувати перебіг адаптації дитини до закладу
  • запобігти ускладненням у цьому процесі
  • зібрати первинний психологічний анамнез дитини.

Коли дитина вже почала ходити до групи, вихователі спільно з практичним психологом стежать за її поведінкою в групі та фіксують ключові моменти в Картці адаптації дитини.

Картку адаптації дитини ведуть протягом перших півтора-двох місяців перебування дитини в дитячому садку. У перші два-три тижні перебування дитини в групі відмітки щодо особливостей її поведінки та специфічних реакцій ставлять щодня.

Надалі цільове спостереження за поведінкою дитини (зокрема, коли її приводять до закладу або забирають додому), а також за особливостями її взаємодії з педагогами та іншими дітьми проводять кілька разів на тиждень, фіксують результати.

Зазначення дати спостереження дає змогу зауважити перший день дитини в дитячому садку — на який день тижня він припав, і скільки днів поспіль до вихідних дитина відвідувала групу.

Важливо, аби перші десять днів перебування дитини в закладі були розподілені між трьома тижнями. Окрім того, шостий день відвідування обов’язково має передувати тривалим вихідним. Це дасть змогу «зняти» негативний ефект так званого сьомого дня, коли дитина виснажується і починає хворіти.

Таке цілеспрямоване спостереження за поведінкою дитини на етапі її адаптації до умов дитячого садка реалізує всі завдання психодіагностичного обстеження новачка. Своєю чергою, аналізування результатів спостереження допомагає вчасно вносити зміни у план розвивальної роботи з дитиною, а також до корекційно-просвітницької роботи з її сім’єю та педагогами групи.

Фіксуємо процес супроводу дитини в дошкільному закладі

Карта супроводу зазвичай містить кілька розділів, у яких практичний психолог акумулює інформацію щодо діагностичної, розвивальної роботи з дитиною та роботи з батьками. У кожному блоці проставляють дату проведення роботи з дитиною, її батьками або педагогами.

Діагностична робота

У блоці Карти супроводу, присвяченому психодіагностичній роботі з дитиною, фіксують результати спостереження за нею в різних ситуаціях та під час застосування відповідної діагностичної методики. При цьому стисло зазначають, яку методику (методики) використали. Фіксація результатів спостереження дає змогу простежувати динаміку змін в розвитку дитини.

Зазвичай діагностування проводять кілька разів упродовж навчального року. Традиційно застосовують вхідне діагностування та контрольне.

Оберіть діагностичні методики, які даватимуть змогу виявити рівень розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової та особистісної сфери дитини, а також ступінь її емоційного благополуччя в сім’ї та групі однолітків. Окрім базового комплекту діагностичних методик, бажано мати контрольний — це допоможе точніше уявляти своєрідність індивідуального розвитку конкретної дитини.

Розвивальна робота

Діагностична робота як така є доцільною лише на початковому етапі, коли ви знайомитеся з дитиною та її сім’єю. Надалі у процесі психологічного супроводу дитини дошкільного віку діагностична і розвивальна робота доповнюють одна одну; результати проведених діагностичних обстежень визначають зміст розвивальної роботи з дитиною.

Інколи робота за розвивальною методикою може продемонструвати певну специфіку в розвитку дитини чи її поведінці, а діагностична — активізувати пізнавальні процеси. Діагностичні завдання можна вносити в розвивальну роботу, пильно спостерігаючи за поведінкою дитини, її реакціями, висловлюваннями тощо.

За результатами діагностико-розвивальної роботи сформулюйте рекомендації для педагогів щодо особливостей взаємодії чи специфіки індивідуальної роботи з дитиною.

Робота з батьками

До розділу, присвяченого роботі з батьками, внесіть результати всіх відповідних заходів — проведених з батьками дитини бесід, тренінгів тощо. За цими даними можна простежити активність батьків, міру їх зацікавленості дитиною, зміни, які відбулися у взаємодії батьків з дитиною, у їхньому ставленні до неї тощо. Відтак практичний психолог може ефективніше планувати й корегувати роботу з батьками, знаходити доцільніші способи спілкування та впливу.

Фінальний етап ведення Карти супроводу

Опис розвитку дитини в Карті супроводу підсумовує інформація щодо готовності дитини до систематичного шкільного навчання. Цей висновок фахівець робить за допомогою відповідних діагностичних методик.

Зазвичай кожен практичний психолог формує власний «комплект» діагностичних методик, найзручніших для уточнення:

  • рівня сформованості психологічної готовності дитини до систематичного шкільного навчання загалом
  • окремих компонентів цієї готовності, зокрема пізнавального, мотиваційного, емоційно-вольового розвитку.

Вивчення рівня психологічної готовності дитини до школи не має бути всепоглинаючим, не має обтяжувати ані дитину, ані вас.

Ведення Карти супроводу впродовж усього періоду відвідування дитиною дитячого садка дає змогу бачити розвиток дитини в динаміці. У такому разі робота з формування й діагностування рівня психологічної готовності дитини до систематичного шкільного навчання буде спрямована на уточнення окремих аспектів її розвитку та їх стимулювання.

Результатом психологічного супроводу розвитку дитини протягом усього періоду дошкільного дитинства є індивідуальні рекомендації, надані батькам кожного майбутнього першокласника.

За матеріалом Олени Каліман,
практичного психолога ДНЗ № 14, м. Кропивницький,
ж. «Практичний психолог: Дитячий садок»

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді