Педагогічний аналіз у дошкільному закладі: від мети до висновків

За результатами педагогічного аналізу вихователь-методист надає методичну допомогу педагогам, яким бракує досвіду, а досвідчених підтримує у творчих пошуках. Також він виявляє, узагальнює та поширює перспективний педагогічний досвід.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Оцінити діяльність педагога лише за одним-двома спостереженнями — неможливо. Аби отримати якнайповніше уявлення про його майстерність —сплануйте низку відвідувань. Лише системне вивчення і аналізування діяльності педагога дає змогу скласти щодо неї об’єктивну оцінку.

Можна виокремити шість етапів аналізу будь-якої форми роботи педагога з дітьми:

• підготовка до відвідування
• безпосереднє спостереження
• самоаналіз освітнього процесу педагогом — рефлексія
• аналізування та оцінювання вихователем-методистом проведеної форми роботи
• бесіда вихователя-методиста з педагогом
• висновки та рекомендації вихователя-методиста
• педагогічна рефлексія за оцінкою вихователя-методиста.

Підготовка до відвідування

На етапі підготовки згідно з планом роботи вихователя-методиста обиріть вікову групу, тему та мету відвідування, точно визначтепредмет і об’єкт вивчення, а також критерії оцінювання.

Напередодні:

• перегляньте матеріали попередньої діагностики професійної діяльності педагога (за наявності)
• вивчіть перспективне планування, з’ясувавши його відповідність віковим особливостям дітей та вимогам чинних програм
• з’ясуйте узгодженість календарно-тематичного плану педагога з відповідним розділом програми
• перегляньте результати попередніх спостережень організації освітнього процесу педагогом
• намітьте план спостереження.

Готуючись до відвідування заняття чи іншої організованої форми роботи з дітьми, перегляньте перспективне планування педагога на місяць або квартал, а також з’ясуйте, які рекомендації щодо підвищення ефективності проведення відповідних форм роботи з дітьми надали педагогові раніше.

Відвідування плануйте тематично, враховуючи три орієнтовні групи тем:

• загальнопедагогічного змісту — організація заняття, формування інтересу до досліджуваного матеріалу тощо
• виявлення рівня володіння педагогом освітніми технологіями та ефективності засвоєння дітьми програмового матеріалу
• вивчення роботи окремих педагогів — надання допомоги початківцям, вивчення та узагальнення перспективного досвіду творчих педагогів.

Мета має відображати об’єкт та предмет дослідження. Формулюйте її, послідовно відповідаючи на запитання:

• робити що?
• із чим?
• у процесі чого?

Послуговуйтеся формулою:

Застосовуйте диференційований підхід до аналізу діяльності педагогів різного рівня майстерності з огляду на їхні потреби в методичному супроводі:

• педагоги-початківці здебільшого потребують допомоги організаційного та дидактичного характеру, тож мету відвідування формулюйте відповідно, під час аналізування діяльності педагога акцентуйте увагу саме на цих аспектах
• педагоги середнього рівня мають різні як фахові знахідки, так і проблеми, тож мета відвідування має охоплювати різні аспекти якості освітнього процесу
• досвідчені педагоги-майстри є носіями певного педагогічного досвіду, тож спрямуйте мету на виявлення творчості, нововведень, узагальнення перспективного педагогічного досвіду.

Об’єктами аналізу є основні напрями діяльності педагога, навчально-розвивальні та виховні завдання, які він розв’язує під час різних форм роботи. Наприклад:

• прийоми, спрямовані на зниження навчального навантаження під час заняття
• застосування діяльнісного підходу до формування компетенцій дошкільників
• доцільність та ефективність обраних методів і прийомів навчання
• дидактичне та матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу
• прийоми, що стимулюють активність і самостійність дітей
• організація пошуково-дослідної роботи дітей
• роль педагога у створенні позитивного емоційного мікроклімату на занятті.

Безпосереднє спостереження

У межах педагогічного аналізу проведення певної форми роботи з дітьми фіксуйте від початку до кінця. Залежно від мети відвідування під час спостереження зазначайте методичні коментарі, у яких відображайте важливі для майбутнього аналізу моменти, а саме:

• тип і структуру форми роботи з дітьми, їх доцільність і обґрунтованість
• тривалість кожної структурної частини, раціональність розподілу часу
• зв’язок із попередніми й наступними формами роботи й видами дитячої діяльності
• уміння педагога доцільно використовувати ті чи ті методи й прийоми роботи
• застосування інноваційних освітніх технологій
• стиль спілкування педагога з дітьми — авторитарний чи партнерський
• якість виконання дітьми завдань; чи створює педагог ситуацію успіху для дітей, що стикаються з труднощами
• педагогічні знахідки та труднощі
• питання, які необхідно буде з’ясувати.

Під час спостереження фіксуйте ці дані поступово, по ходу сприймання, після чого — перейдіть до опрацювання нотаток. По завершенні спостереження можна поставити педагогу запитання для уточнення окремих незрозумілих моментів.

Потім зробіть висновок, цінність якого залежить від уміння не лише спостерігати, а й фіксувати та осмислювати спостереження, і формулює відповідні рекомендації.

Зверніть увагу!
Будь-яка форма роботи з дітьми — органічний цілісний процес, і фіксувати необхідно весь його хід, усі види діяльності педагога та дітей.

Інша річ, якщо залежно від мети аналізу ви розглядаєте певний конкретний аспект діяльності педагога:

• застосування певної методики
• дотримання мовного режиму
• стиль спілкування
• формування певної компетенції дошкільників тощо.

У такому разі підготуйте заздалегідь картку із зазначеними критеріями аналізування й оцінювання.

Самоаналіз освітнього процесу педагогом — рефлексія

Насамперед вислухати вихователя, який має проаналізувати, чи досяг він у ході роботи з дітьми поставленої мети. Якщо так, то які методичні прийоми та педагогічні знахідки, на його думку, найбільше цьому сприяли. А як ні, то що стало на заваді: рівень його підготовки, недоцільність дібраних дидактичних матеріалів, прорахунки в організації дітей тощо.

Формуючи в педагогів навички педагогічної рефлексії, запропонуйте їм чек-лист, який допоможе зробити процес рефлексії системним. Або заздалегідь складіть опитувальник, що допоможе вихователю зробити самоаналіз змістовнішим.

Для оперативного контролю достатньо послухати короткий звіт педагога, який проводив певну форму роботи з дітьми. У цьому звіті педагог зазначає ступінь виконання наміченого плану й досягнення поставлених ним цілей і завдань.

Якщо йдеться про відкритий захід, бажано, аби педагог повідомив, який новий елемент застосував у педагогічному процесі, за допомогою яких прийомів удосконалив методику проведення заняття, гри, спостереження тощо. І лише потім надайте слово педагогам, які були присутні на цьому заході.

Аналізування та оцінювання вихователем-методистом проведеної форми роботи з дітьми

Оптимальною для аналізування й оцінювання будь-якої форми роботи з дітьми є модель, що містить три складові:

• проективну (підготовка до проведення) —
  • цілепокладання
  • цілеформування — добір структури, форм, методів та прийомів
  • добір обладнання, матеріалів, наочних засобів навчання
• моделювальну (ефективність проведення) —
  • досягнення мети або розв’язання основного дидактичного завдання
  • реалізація змісту
  • застосування технологій, методів, прийомів
  • збалансованість психологічних компонентів діяльності
• результативну —
  • оцінювання компетентності дітей, їхніх навчальних досягнень, розвитку особистості.

Аналізування заняття як однієї з основних форм навчання дітей дошкільного віку вихователю-методисту варто проводити за трьома основними критеріями.

Оцінювання ефективності проведення заняття

Бесіда вихователя-методиста з педагогом

Після спостереження та аналізування певної форми роботи з дітьми поспілкуйтеся з педагогом. Зупиніться на основних моментах, не акцентуючи увагу на дрібницях.

Не пригнічуйте ініціативи педагога вимогою обов’язково дотримуватися загальноприйнятих форм і прийомів роботи. Пам’ятати, що ефективним є той метод, який педагог опанував і за допомогою якого досягає успіху.

Бесіду-аналіз із педагогом проводьте безпосередньо в день відвідування або, як виняток, наступного дня. Розмова має бути об’єктивною, зауваження — аргументованими й тактовними.

Бесіду з педагогом щодо підсумків аналізу проводьте за таким планом:

• нагадайте мету відвідування
• вислухайте самоаналіз педагога
• виокреміть позитивні тенденції, переваги організації педагогом освітнього процесу
• розгляньте негативні моменти та надайте рекомендації щодо їх усунення
• розв’яжіть спірні питання, якщо вони виникли.

Висновки та рекомендації вихователя-методиста

Результати педагогічного аналізу заняття мають бути оформлені у вигляді висновків та рекомендацій. Насамперед узагальніть результати спостереження:

• визначте, чи була досягнута мета, наскільки виконаний план заняття чи іншої переглянутої форми роботи
• проаналізуйте всі структурні елементи тієї чи тієї форми роботи, обсяг і якість знань дітей, рівень реалізації розвивальних, навчальних і виховних завдань.

Короткий аналіз передбачає формулювання висновку, що складається з одного-двох речень щодо кожної складової (проективної, моделювальної, результативної). Розгорнутий аналіз має містити висновок, що складається за кожним критерієм усіх складових. У разі проведення аспектного аналізу висновок складають відповідно до об’єкта спостереження.

У висновках надайте поради та рекомендації:

• як закріпити й удосконалити позитивні досягнення педагога
• яких заходів слід вжити для поліпшення якості роботи педагога
• яким досвідом педагогу варто поділитися з колегами.

Запропонуйте педагогу відповідну фахову літературу для опрацювання.

Наприкінці бесіди надайте заключне слово педагогу, який висловлює свої міркування, з огляду на аналіз вихователя-методиста.

Висновки, зроблені за результатами тематичного вивчення, потрібно доповісти на засіданні педагогічної ради, виконання рішень якої обов’язково ставлять на контроль. Результати оперативного контролю зазвичай заслуховують під час педагогічних годин.

За матеріалом Ірини Нікітіної,
методиста міського методичного кабінету
Управління освіти Бахмутської міської ради, Донецька обл.,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»