Термін «патронат» буквально означає «захист», «опіку», «допомогу».
У контексті дошкільного виховання під соціально-педагогічним патронатом сім’ї мають на увазі систему заходів на допомогу в адаптації сім’ї до суспільних вимог. Його здійснення передбачене статтею 11 Закону України «Про дошкільну освіту».
Соціально-педагогічний патронат спрямований на роботу з дошкільниками, не охопленими дошкільною освітою. Така форма роботи дає можливість залучити до безкоштовної освіти більшу кількість дошкільників, інтегрувати в колектив дітей, в яких не сформовані соціальні компетенції. Часто це діти, які:
- мають психофізичні порушення, що перешкоджають адаптації та комунікації з однолітками
- потрапили в складні життєві обставини (алкогольна залежність батьків, дитяча бездоглядність та інше).
Також соціально-педагогічний патронат провадять із категорією дітей, що не можуть відвідувати дошкільний заклад в зв’язку з віддаленістю домівки від закладу та фізичною неспроможністю батьків водити чи підвозити дитину.
Етапи соціально-педагогічного патронату
Основні етапи соціально-педагогічного патронату:
- підготовчий — вивчення сім’ї
- практичний — реалізація освітніх послуг
- підсумковий.
Вивчення сім’ї
На цьому етапі:
- вивчають умови життя сімей мікрорайону
- обліковують дітей дошкільного віку.
Коли діти, не охоплені дошкільною освітою, вже виявлені, вивчають соціальний статус та педагогічні проблеми їхніх родин.
Аналіз соціального статусу родини провадять на основі стандартних інструкцій:
- житлово-побутові умови
- матеріальна спроможність батьків
- освітня зайнятість дитини поза родиною тощо.
Аналіз педагогічних проблем сім’ї здійснюють за допомогою:
- спостереження за особливостями спілкування в сім’ї
- психологічних методик тощо.
Ця інформація дає уявлення про:
- виховне середовище
- рівень педагогічного мислення батьків
- психологічні проблеми сім’ї та їх причини.
Вирізняють типи сімей, які найчастіше потребують соціально-педагогічної уваги:
| неповнолітні батьки, батьки-студенти тощо | |
| батьки з алкогольною або іншою залежністю тощо | |
| батьки є трудовими мігрантами, дитина виховується бабусею і дідусем тощо |
Також є типи виховного середовища, які потребують підвищеної психолого-педагогічної уваги. Вони характеризуються:
- конфліктністю
- дітоцентричністю (дитина — єдиний центр життєдіяльності родини)
- емоційним відчудженням (дитиною не цікавляться, не сприймають як особистість, не поважають її гідність)
- психологічним насиллям (приниження, розбещення дитини, прилучення її до шкідливих звичок тощо).
Наприкінці цього етапу керівник та педагог мають чітко усвідомлювати ситуацію в родині, щоб окреслити напрями й методи допомоги.
10 наукових порад
Реалізація освітніх послуг під час патронату
Після визначення дітей, які потребують патронату, добирають місце та форми його здійснення. Зазвичай соціально-педагогічний патронат провадять:
- у домашніх умовах
- на базі дошкільного навчального закладу.
Також імовірна робота, що має консультативний характер та форму залучення дітей і батьків до масових заходів у соціальних, психологічних центрах, сільських клубах, сільрадах, позашкільних закладах тощо.
Особливості патронату вдома (за місцем проживання):
- формується умовна «група» за принципом територіальної близькості до дошкільного закладу
- патронат дітей відбувається за відвідування дітей удома
- група складається з дітей різного віку кількістю до 15 осіб
- найбільшого значення набуває консультативна робота, надання батькам методичних рекомендацій
- під час консультацій педагог має ознайомити батьків з наступними питаннями:
– організація продуктивної творчої діяльності дитини вдома
– організація оптимального рухового режиму для дитини
– створення розвивального середовища в дитячій кімнаті.
Особливості патронату на базі ДНЗ
Існує дві можливості залучити дитину до освітнього процесу на базі закладу:
- включити її в групу короткотривалого перебування
- частково інтегрувати в звичайну групу.
Особливості часткової інтеграції дітей у звичайні групи:
- дітей зараховують до списку звичайної групи
- відвідування 2-3 рази/тиждень
- режим розробляють індивідуально залежно від психофізичних та адаптаційних можливостей дитини
- режим узгоджують із батьками, можуть коригувати.
Особливості проведення занять при частковій інтеграції:
- заняття залишаються провідною формою організації роботи для дітей, які частково інтегруються
- можуть здійснюватися індивідуально вихователем та іншими спеціалістами (психологом, логопедом) або шляхом залучення дитини в роботу групи, підгрупи
- зміст занять визначається програмними вимогами для певного вікового етапу
- програма занять може складатися за тематичним або сюжетним принципом, може бути вибудована на основі лише ігор тощо
- у середньому в розкладі можуть передбачати 2-3 заняття/день залежно від віку дитини
- заняття тривають від 15 хв. (для трирічних дітей) до 30 хв. (для п’ятирічних)
- перерви, тривалістю 10-15 хв., мають бути насиченими фізичними вправами, рухливими іграми.
Домашніх завдань дітям, звісно, не завдають. Проте в умовах соціально-педагогічного патронату педагоги можуть рекомендувати батькам певний зміст та прийоми роботи для опрацювання вдома.
Сезонні справи на відмінно: ВЕРЕСЕНЬ
Підсумковий етап
На цьому етапі найважливіше:
- вивчити рівень розвитку дитини
- оцінити результати проведеної роботи
- надати рекомендації батькам.
Лайфхак для керівника
За матеріалами Ганни Колесової,
психолога,
м. Славутич Київської обл.
