Учень є головною фігурою освітнього процесу. Ця теза закладена в основу становлення Нової української школи. Мета вивчення кожного предмета — не просто накопичення знань, а розвиток дитини.
Математика в переліку предметів у початковій школі займає окремішнє місце, оскільки:
- на уроках математики в учнів закладаються основи теоретичного мислення, застосовні у пізнанні наукових дисциплін в подальші роки навчання
- математичні уміння й навички, сформовані у молодшому шкільному віці, мають допомагати дитині адекватно вирішувати проблеми повсякденного життя.
З огляду на це під математичною компетентністю розуміють здатність актуалізувати та застосувати математичний досвід у практичних, навчальних і життєвих, ситуаціях.
Компоненти математичної компетентності
Методично формування математичної компетентності здійснюють за змістовими лініями:
«Числа. Дії з числами» |
| |
«Величини» |
| |
«Математичні вирази. Рівності. Нерівності» |
| |
«Просторові відношення. Геометричні фігури» |
| |
«Сюжетні задачі |
| |
«Робота з даними» |
|
Про сформовану математичну компетентність ми говоримо, коли молодший школяр:
- розуміє, навіщо йому потрібна математика
- знає, як вирішити проблему за допомогою математичних методів
- логічно міркує та виконує дії за алгоритмом
- користується графічною і знаковою інформацією
- орієнтується у просторі та на площині
- застосовує обчислювальні й вимірювальні навички на практиці
- має інтерес до математики.
Математичні вміння учня початкових класів
Групи вмінь | Приклади | |
Обчислювальні вміння |
| |
Інформаційно-графічні вміння |
| |
Логічні вміння |
| |
Геометричні вміння |
|
Як формувати математичну компетентність на уроках математики
Щоб формувати бажання математично досліджувати реальний світ, розвивайте в учнів логічне мислення і творчість.
Як учитель може це робити на уроках математики?
Надавайте пріоритет завданням на активізацію мисленнєвої діяльності
Репродуктивне відтворення матеріалу не розвиває логіку в учнів. Якщо вчитель підштовхує до потрібного направлення думок, сам показує, як робити завдання, пізнавальна сфера учня працює частково, не у повній мірі.
Часто після репродуктивного відтворення завдання учні забувають його і не в змозі повторити алгоритм вирішення вже за кілька днів.
Потрібно, щоб учень не просто запам’ятав спосіб розв’язку задачі, а мав навички логічного мислення для її вирішення.
Щоби розвивати логіко-математичну компетентність, звертайтеся до нестандартних задач, шарад, головоломок тощо.
Також для розвитку логічного мислення застосовні такі завдання:
- скласти текст аналогічної задачі
- зобразити умови задачі у вигляді малюнка
- знайти кілька способів вирішення
- розбити текст задачі на окремі логічні елементи.
Розвивайте в учнів самостійність
Часто найскладнішим для дітей є питання, що робити після ознайомлення з задачею.
Задля розвитку самостійності можна запровадити певний алгоритм.
Використовуйте цікавий матеріал для задач
Так зберігатимете не лише інтерес до уроків, а й активізуватимете в роботі якомога більше психічних функцій дітей. Незвичайність сюжету чи умов задачі даватиме емоційне задоволення від роботи на уроці.
Наочність допомагає ефективніше сформувати математичні уявлення.
Найбільше молодшим школярам подобаються задачі, в яких фігурують сучасні персонажі чи їхні однокласники.
Давайте учням можливість бути авторами задач
Учні в захопленні, коли їхні вигадані задачі не можуть вирішити однокласники.
Для конструювання авторської задачі запропонуйте учневі:
- придумати об’єкт і суб’єкт задачі
- описати подію, що в основі задачі
- викинути певну частину сюжету чи перетворити її
- сформулювати умови та питання задачі
- ввести за необхідності додаткову логічну умову
- перевірити, чи при одній умові не буде кілька відповідей.
Розвиток логічного мислення сприяє тому, що учні застосовують математичні знання в реальних ситуаціях і завданнях з інших предметів. А нестандартний підхід учителя підвищує рівень засвоєння математичних знань і середній бал успішності в класі.
За матеріалами Ганни Колесової,
методиста Славутицького міського методичного центру,
Київська обл.