Нові обов'язки роботодавців і працівників : що треба знати про зміни в трудовому законодавстві

З 14 червня 2025 року в Україні почали діяти нові зміни до законодавства про трудові відносини під час воєнного стану. Це передбачено Законом № 4412-IX, ухваленим Верховною Радою 1 травня 2025 року. Нові норми вносять зміни до чинного Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Трудові відносини під час війни: зміни до Закону

Комунікація між працівником і роботодавцем — обов’язкова

Сторони трудового договору тепер зобов’язані підтримувати постійний зв’язок одна з одною та повідомляти про зміну своїх контактних даних (адреса, електронна пошта, телефон) не пізніше ніж за 10 календарних днів. Роботодавець має оновлювати ці дані у державному реєстрі, а працівник — надсилати їх за офіційними контактами.

Якщо працівник або роботодавець не повідомляє нові дані, інша сторона може вести комунікацію за останніми відомими — така взаємодія вважатиметься належною.

У випадку, коли немає можливості зв’язатися за будь-яким каналом, певні обов’язки щодо повідомлення про кадрові зміни не застосовуються.

Нові правила призупинення дії трудового договору

Закон також змінює порядок призупинення та відновлення трудових договорів. Зокрема:

• відновлення трудового договору після призупинення відбувається в повному обсязі;
• якщо після відновлення сторони не можуть виконати свої обов’язки, договір може бути припинено на підставі законодавства;
• повідомляти працівника про відновлення роботи тепер потрібно за 14 календарних днів (раніше — 10).

Ці норми вже застосовуються для випадків після 14 червня 2025 року.

Обмеження на звільнення за прогул у зонах бойових дій

Окремо Закон забороняє звільняти працівників за прогул, якщо їхнє робоче місце розташоване в населеному пункті, включеному до переліку територій активних бойових дій, визначеному Мінрегіоном.

Водночас, якщо працівник не з’являється на роботу понад чотири місяці й немає з ним зв’язку, роботодавець має право звільнити його за відсутність без поважних причин (на підставі пункту 8-3 статті 36 КЗпП). Але це можливо лише за умови, що населений пункт не входить до згаданого переліку.