Правова невизначеність у захисті дітей та педагогів: освітній омбудсмен пропонує дієві зміни

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій освітній омбудсмен Надія Лещик наголосила на критичних проблемах у правовому полі щодо захисту дітей від насильства та жорстокого поводження. 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Під час свого виступу вона окреслила дві основні загрози — відсутність узгодженого механізму захисту для дітей і відсутність дієвих інструментів для захисту педагогів у випадках цькування.

За її словами, терміни «насильство» і «жорстоке поводження» в українському законодавстві трактуються по-різному та не мають єдиного визначення. Це створює правову невизначеність — зокрема, складно встановити, коли інцидент кваліфікується як булінг, коли — як адміністративне правопорушення, а коли — як кримінальний злочин.

«Через розмиті поняття в законодавстві виникає ризик, що кривдник дитини залишиться безкарним», — зазначила освітній омбудсмен. 

Ресурси для стійкості: як підтримати себе та створити позитивний клімат

• Поліпшуємо соціально психологічний клімат у педагогічному колективі
• Як підвищити стресостійкість і підтримати психічне здоров’я: ресурсні вправи
• Коли робите зауваження, говоріть про себе

Вона звернула увагу на необхідність узгодження між нормами Кодексу про адміністративні правопорушення та Законом «Про охорону дитинства».

Також посадовиця поставила питання щодо майбутнього чинного наказу МОН №1646 від 2019 року, який регламентує дії закладів освіти у випадках булінгу. Новий проєкт постанови Кабміну передбачає створення окремих комісій із реагування на насильство й жорстоке поводження з дітьми, що може дублювати чи суперечити чинним процедурам.

Окрему увагу вона приділила захисту прав педагогів. Як вона зауважила, нинішня система не передбачає ефективного алгоритму дій, якщо цькуванню піддається вчитель. Директори шкіл у такому випадку не мають чіткого правового механізму реагування.

«Має бути розроблене Типове положення про захист прав педагогічних працівників, яке затвердить Кабмін. У ньому слід передбачити не лише алгоритм дій у випадку цькування вчителя, а й заходи превенції», — наголосила Надія Лещик.

Вона також нагадала, що у Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт №9400, який має на меті унормувати відповідальність за насильство щодо дітей. Водночас цей документ потребує доопрацювання або ж необхідно розробити новий, комплексний законопроєкт, який би враховував усі сфери, де дитина може зазнати насильства: освіту, спорт, культуру тощо.

Омбудсмен закликала до системного перегляду й гармонізації законодавства для забезпечення реального захисту як дітей, так і педагогів.