Правомірність фотографування, відеозйомки та публікування закладами освіти світлин і відео з дітьми
Заклади освіти дедалі активніше використовують свої інтернет-ресурси для інформування про власну діяльність. На сторінках у соціальних мережах, сайтах шкіл чи управлінь освіти дедалі частіше публікуються фото- та відеоматеріали зі шкільного життя — участі дітей у заходах, екскурсіях, конкурсах тощо.
📲 Педрада. Новини. Телеграм
Втім, як зауважує освітній омбудсмен Надія Лещик, часто за цими публікаціями стоїть не лише прагнення до відкритості, а й елемент формального звітування перед органами місцевої влади. Усе це створює реальні ризики порушення прав дітей, зокрема — права на приватність.
В офісі освітнього омбудсмена наголошують, що отримує численні звернення від освітян щодо вимог адміністрації навчальних закладів та органів управління освітою створювати і розміщувати фотозвіти на шкільних ресурсах. Часто такі вимоги стають обов’язковими, хоча юридично вони мають інший характер. У деяких випадках ці зображення передаються далі — наприклад, для публікації на сайтах управлінь освіти. При цьому лишається невідомим, як саме зберігаються та використовуються надіслані фото, хто має до них доступ і чи враховано право дитини на захист персональних даних.
За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання
У сучасному цифровому світі будь-яка інформація, опублікована в Інтернеті, продовжує «жити» самостійно. Фото дітей можуть бути використані зловмисниками для кібербулінгу, шантажу, шахрайства чи навіть переслідування. Разом з геолокацією чи описом подій фото здатні дозволити ідентифікувати дитину, місце її перебування, належність до родини військовослужбовців чи публічних осіб, що в умовах воєнного стану стає особливо небезпечним.
В Україні право на приватність захищено Конституцією (ст. 32, 34), Цивільним кодексом, Законами «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», а також міжнародними актами. Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути сфотографована або знята на відео лише за її згодою. Згода може припускатися лише у разі відкритої зйомки в публічному просторі — наприклад, на вулиці, під час масових заходів. Але заклад освіти — не є публічним місцем у правовому сенсі. В умовах воєнного стану це обмеження стає ще суворішим.
Для фото- чи відеозйомки неповнолітньої дитини в школі чи садочку необхідно отримати згоду обох батьків або законних представників. Це правило діє навіть у випадку розлучених батьків, якщо обидва мають рівні батьківські права. Рішення судів підтверджують: згода лише одного з батьків не є достатньою. Вчителі, вихователі чи директори закладів освіти не мають повноважень надавати дозвіл на зйомку дитини.
Окрім згоди батьків, закон вимагає і згоди самої дитини. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та українського законодавства, дитина є суб’єктом правовідносин і має право бути вислуханою у питаннях, що її стосуються. Якщо дитина не бажає бути сфотографованою — її зйомка неприпустима, навіть за наявності дозволу батьків.
Усі дії освітніх закладів мають бути спрямовані на захист прав дитини. Публікація фото — це не просто технічний момент, а відповідальне рішення, що потребує правової підстави, обережності та врахування інтересів самих дітей. В умовах війни до таких питань варто підходити з максимальною відповідальністю, щоб убезпечити кожну дитину як фізично, так і в цифровому середовищі.
Підпишіться на Telegram-канал 
