Медіаграмотність як питання національної безпеки

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Як захиститися від пропаганди та розвинути навички медіаграмотності? Українські медіапедагоги, бібліотекарі, науковці, представники громадських організацій спробували розібратися.

Днями у Києві відбулася третя міжнародна науково-методична конференція «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи», на якій було продемонстровано практичні моделі та практики медіаграмотності, яка стала життєво необхідною навичкою в контексті російської інформаційної агресії.

Організатори конференції: Академія української преси (АУП) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (ІІТЗО), Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, відділом кіномистецтва і ТБ Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України.

У межах конференції понад 150 учасників продемонстрували практичні моделі і практики впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися: Валерій Іванов, президент АУП, Ігор Лисенко, головний спеціаліст відділу післядипломної педагогічної освіти департаменту вищої освіти МОН України; Володимир Різун, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка; Вейн Шарп, керівник проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк; Наталя Доманська, координатор проекту NIRAS в Україні та Білорусі; Ярослава Титаренко, заступник директора програми «Бібліоміст» / IREX-Україна; Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів України.

Володимир Різун, зокрема, у своєму виступі звернув увагу на те, що в Україні впродовж багатьох років системно знищувалася інформаційна та військова безпека. Завдання системи медіакультури має бути спрямовано не стільки на роз’яснення дітям, що медіатехнології можуть бути маніпулятивними, скільки на виховання дітей, переформатування їхньої свідомості. «Першу скрипку грає не медіа, а школа, сім’я — спільноти, де формується особистість людини», — зауважив Володимир Різун.

Під час пленарного засідання з доповідями виступили відомі науковці у сфері освіти. Так, Тетяна Іванова, професор, провідний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, розповіла про специфіку, психологію та менеджмент екранної комунікації «screen-screen». Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, висвітлила питання медіапсихології як ресурсу долання наслідків воєнних дій, зокрема визначила актуальні напрями роботи — патріотично-пацифістське наповнення медіаосвітніх курсів, застосування медіації для розв’язання конфліктних ситуацій, формування інформаційного громадянства, розвиток рефлексії і критичного мислення. Емілія Воронцова, начальник відділу науково-педагогічних технологій і проектів відділення стратегії розвитку освіти ІІТЗО, у свою чергу представила синергетичну модель медіаосвіти у школі І–ІІІ ступенів.

Найбільший інтерес для педагогів шкіл викликали теми з маніпуляцій масмедіа та медіавпливу.
На секційних засіданнях педагоги представили свої напрацювання, досвід уже апробованих методик і технологій викладання основ медіаграмотності у вишах, школах. 

У конференції взяли участь і представники Цифрового видавництва Експертус — Лариса Ільченко, керівник тематичного напряму «Експертус Освіта», та Катерина Алєксєєнко, головний редактор методичних видань напряму «Експертус Освіта». Під час виступу Катерина Алєксєєнко окреслила способи підвищення медіаактивності навчальних закладів та запросила учасників конференції до співпраці щодо поширення перспективного педагогічного досвіду з питань медіаосвіти.

Насамкінець роботи учасники конференції прийняли резолюцію, у якій звернулися до профільного міністерства щодо широкої підтримки медіаосвіти у навчальному процесі. 

 

Для довідки

Медіаосвіта упроваджується в Україні з 2010 року. Одним з перших заходів стали школи для викладачів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, вишів та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Заняття цих шкіл проходили за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та програми «У-Медіа» Інтерньюз-Нетвок.

Відповідно до проведеного Інтерньюз Нетворк улітку 2014 року опитування слухачів школи медіаграмотності протягом 2,5 років загальна кількість слухачів ОІППО становила більше 73 тис., серед яких 53 тис. — вчителі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. За цей час 680 вчителів пройшли поглиблене навчання за різними курсами з медіаосвіти, зокрема, 200 осіб вивчали 48-годинний спецкурс з медіаграмотності для координаторів експериментальних шкіл у Дніпропетровській області, 260 вчителів пройшли навчання зі створення творчих груп з медіаграмотності та 220 вчителів взяли участь у майстер-класах медіафестивалю у Запоріжжі. 60 психологів та соціальних працівників прослухали 18-годинний спецкурс з медіаграмотності у Полтаві. Слухачі Харківської академії неперервної освіти слухали спецкурс з медіакомпететності педагога. Три інститути — у Києві, Чернівцях, Чернігові — викладають поглиблений модуль з медіаграмотності.

додаток

Статті за темою

Усі статті за темою

Педагогічний стаж для пенсії: чи зарахують час навчання

Чи входить час навчання в педагогічному вузі до пенсійного стажу вчителя? Якщо страхового стажу не вистачає, то що можна зробити? Пенсійний фонд роз'яснює: навчання у закладах вищої та фахової освіти до 1 січня 2004 року зараховується до страхового стажу
7571

Моніторинг якості освіти в школі: хто, як і навіщо контролює освітній процес

Бажаєте зануритися в систему контролю за освітнім процесом? Наша стаття розкриває, хто саме здійснює моніторинг якості освіти — від внутрішніх ініціатив закладу до зовнішніх державних структур. Дізнайтеся про різні види моніторингу — від локального до міжнародного — та зрозумійте, як його результати впливають на розвиток шкільної освіти
37861

«Заквітчалася Земля — мамам свято принесла»: сценарій на День матері

Створіть свято до Дня матері для дітей старшого дошкільного віку із Ладою, Зеленим Шумом, неслухнянком Сашком, Феєю Чемності та іншими персонажами. Скачайте сценарій та ноти пісень до нього
26218

Свято Букварика: більше, ніж просто прощання з книгою

Перший клас - це завжди випробування, як для батьків, так і для дітей і вчителя-класовода. Тому завершення навчання за «Букварем» всіма традиційно сприймається як перша шкільна перемога. У статті - декілька порад, як її відзначити, що потрібно врахувати під час заходу, які ідеї можна втілити. А також готовий сценарій свята.
17712

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді