Про Держстандарт профільної середньої освіти
Наразі в регіонах тривають громадські обговорення цілей реформи старшої школи. Нещодавно в Луцьку відбулася зустріч із представниками громад й ОВА. Захід було організовано МОН у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинської ОВА.
Міністерство освіти і науки організовує низку регіональних візитів насамперед для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та досягнення консенсусу щодо змін. Зокрема, для врахування особливостей різних регіонів та громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв.
Цього разу до обговорення реформи старшої школи й особливостей її впровадження у Волинській області долучилися представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, ректори закладів вищої освіти.
Під час заходу учасники розглянули такі основні питання:
- передумови впровадження реформи старшої школи;
- суть нововведень і змін;
- моделювання мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Волинській області;
- моделі фінансування та управління такою мережею.
Як зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, основна мета нововведень — створення освітнього середовища, де кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.
Реформа старшої школи, яка розпочнеться 2027 року, дасть змогу підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей, незалежно від місця проживання. Після 9 класу випускники зможуть навчатися: у ліцеях (академічне спрямування), професійних коледжах або закладах фахової передвищої освіти (професійне спрямування).
«”Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати”. У цьому гаслі реформи старшої школи закладено суть змін. Нині більш ніж половина випускників 9 класу інерційно продовжують учитися у своїх школах у 10 класах. Попри те, що саме їхні школи можуть не пропонувати той профіль навчання, який найбільше до душі саме цьому учневі. Наша мета — виправити це й надати учнівству ширший вибір профілів навчання. Зокрема, забезпечити можливості вчитися на технічних профілях, пов’язаних з інженерією, технологіями, фізикою тощо», — зауважив заступник очільника МОН.
Детальніше дізнатися про реформу можна на сайті profilna.mon.gov.ua.
Законопроєкт, який Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення, дасть можливість упровадити реформу старшої школи.
Він передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв від початкових шкіл (1–4 класи) і гімназій (1–9 класи). Для організації профільного навчання на кожній паралелі повинно бути щонайменше 4 класи (100 учнів). Що більша кількість учнів на паралелі, то більше груп можна створити, і, відповідно, запропонувати учнівству ширший вибір дисциплін.
Кожна область матиме кілька десятків академічних ліцеїв. Громади зможуть створювати їх на умовах співробітництва для того, щоб забезпечити освітою учнів з різних населених пунктів. Для учнів, які будуть жити на відстані від ліцеїв, місцеві органи самоврядування організують проїзд на шкільних автобусах або ж проживання в пансіонах. Уряд уже розпочав забезпечувати громади автобусами. У 2023 і 2024 роках з державного бюджету виділено по 1 мільярду гривень на закупівлю автобусів.
Для громад, у яких з об’єктивних причин (рельєф, густота населення) буде неможливо створити відокремлені ліцеї, Кабінет Міністрів України передбачить винятки. Адже відстань між закладами освіти та умови діставання до них мають бути посильними для старшокласників.
У Волинській області 54 громади. Розрахункова кількість учнів в 10–12 класах у 2029–2030 навчальному році в області буде становити приблизно 45 тис. осіб. Місткість усіх проєктних закладів профільної освіти становить понад 91 тис. місць, з яких: в академічних ліцеях — 67 тис. (73 %), у професійних — 24 тис. (27 %).
Окрім того, у Волинській області було зафіксовано високий рівень підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%, що є одним із найвищих показників у країні. Позитивно до реформи ставляться також 85% керівників закладів загальної середньої освіти і 84% педагогів. А можливість обирати предмети підтримують 76% керівників управлінь освіти, 67% керівників шкіл і 63% вчителів.
За матеріалами МОН
