Підпишіться на канал 
Розвиток комунікативних навичок педагогів: план роботи
У Міністерстві освіти і науки України затвердили Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.
Насамперед Концептуальні засади — це документ, який визначає шляхи подальшого реформування історичної освіти, зокрема і з огляду на виклики війни. Він не вносить зміни в чинні накази МОН, модельні навчальні програми, підручники тощо, проте окреслює напрям реформування.
До розроблення концептуальних засад долучилися відомі історики України: провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук Людмила Гриневич, старша наукова співробітниця відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидатка педагогічних наук Юлія Малієнко, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук Мар'ян Мудрий, в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук Валерій Островський та інші науковці.
Відповідний документ уже пройшов громадське обговорення. Він є рамковим, а отже, реформування потребуватиме часу для оновлення нормативної бази, створення програм, підвищення кваліфікації вчителів тощо. Зміни будуть поступовими та передбачатимуть підготовчий період для впровадження.
Пізніше у МОН розроблять дорожню карту реформування історичної освіти та долучатимуть експертну спільноту на всіх подальших етапах упровадження змін, а вчителі отримуватимуть методичну підтримку.
Норма про наповнюваніть класів покликана полегшити взаємодію вчителів і учнів та зробити освітній процес ефективнішим завдяки зменшенню кількості дітей у класі.
Щодо загальноосвітнього історичного курсу історії, то це україноцентричний курс, який цілісно представляє історію України та всесвітню.
Передбачається, що він прибере неузгодженість у викладанні історії та зможе допомогти учнівству зрозуміти роль України у світі на різних історичних етапах. Провідною змістовою лінією такого курсу має бути становлення української політичної нації, боротьба за українську державність і виокремлення суб’єктності української нації у світі.
Український компонент у курсі має становити щонайменше як 2/3 усього навчального змісту.
Перевагами єдиного загальноосвітнього курсу історії для учнівства будуть розширені можливості:
- виплекати свою національно-культурну ідентичність,
- побачити зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім,
- усвідомити історичне знання як цілком практичну потребу тощо.
Переваги для вчительства — курс дасть змогу ефективно використовувати навчальний час і вивільнити години для обговорень, зробити вивчення історії змістовно й інтелектуально наповненішим, реалізовувати проєкти тощо.
Одним з важливих елементів концептуальних засад є пропозиція викладати історію циклами. Адже навчальний матеріал повинен відповідати віковим особливостям учнівства.
Таким чином заплановано наступний розподіл на цикли:
- Адаптаційно-ігровий цикл (1–2 класи).
- Основний цикл (3–4 класи).
- Адаптаційний (5–6 класи).
- Базове предметне навчання (7–9 класи).
- Профільно-адаптаційний цикл (10 клас).
- Профільний (11–12 класи).
Джерело: МОН
