Атестаційні листи: алгоритм роботи
В Україні вчителя повинні постійно підвищувати свій професійний рівень та педагогічну майстерність, набувати нові та вдосконалювати вже набуті навички, тобто постійно підвищувати власну кваліфікацію.
Проте нечесні працівники намагаються придбати такі документи. Саме тому в країні сформувався «чорний ринок» продажу документів про підвищення кваліфікації вчителів, який набуває фактично масового характеру.
У Службі освітнього омбудсмена наголошують на цій проблемі й опублікували роз’яснення щодо наслідків купівлі документів для педагогів. Як зауважили в офісі омбудсмена, особливо цинічним виглядає купівля сертифікатів про надання першої домедичної допомоги, адже лише систематичне повторення азів домедичної допомоги дозволить сформувати навички, які кожен з нас пригадає та застосує у критичній ситуації, що є вкрай важливим у період війни.
Щодо причин, які спонукають вчителя до купівлі сертифікатів, то вони різні. Серед основних причин:
- відсутність механізму контролю суб’єктів підвищення кваліфікації,
- недобросовісні суб’єкти підвищення кваліфікації,
- неякісні програми підвищення кваліфікації, легкість та доступність купівлі сертифікатів,
- проблеми з фінансуванням підвищення кваліфікації,
- легкість і доступність купівлі сертифікатів,
- зайнятість вчителя,
- професійне вигорання.
Така недоброчесна діяльність вчителя має безпосередні наслідки на якість та ефективність навчального процесу. Насамперед втрачається довіра до такого педагога. Адже непрофесійність вчителя видно і батькам, і старшокласникам, і керівництву закладів освіти.
«Вчитель, який купує сертифікати про підвищення кваліфікації, не лише порушує свої обов’язки, а й ставить під сумнів кваліфікацію, знання і навички, якими володіє», — акцентують у Службі освітнього омбудсмена.
Зокрема, вчителі, які не здобули необхідних знань та навичок, не можуть ефективно навчати своїх учнів.
Окрім того, подібні порушення академічної доброчесності можуть призвести до позбавлення педагогічного звання, а також вчитель може зазнати інших обмежень у професійній діяльності. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
Водночас у Службі освітнього омбудсмена наразі немає пропозицій щодо розв’язання цієї проблеми. Проте зрозуміло, що потрібно змінювати підходи до підвищення кваліфікації педагогів, але так, щоб зберегти академічну свободу педагога. Над чим уже працюють у Службі.
За матеріалами Служби освітнього омбудсмена
