Правомірність та умови залучення освітян до чергування в укриттях

В Офісі освітнього омбудсмена надали роз’яснення щодо правомірності залучення освітян до чергування в укриттях

Проведення чергування в укриттях шкіл

Які вимоги з безпеки виконати, щоб заклад міг працювати

На сайті освітнього омбудсмена Сергія Горбачова опублікували роз’яснення щодо правомірності залучення працівників сфери освіти до чергування в укриттях, зокрема вночі.

Детальніше ознайомитися з матеріалом роз’яснень можна за посиланням

Насамперед омбудсмен зауважив, що під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства. Але надзвичайно важливо, щоб законні обмеження прав громадян, зумовлені умовами воєнного стану, відбувалися суворо в правовому просторі та з неухильним дотриманням чинного законодавства.

Як зазначається в законодавстві, для обслуговування та експлуатації укриттів засновники закладів освіти мають створити формування (підрозділи) цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначають осіб цивільного захисту, відповідальних за обслуговування й експлуатацію фонду захисних споруд.

Проте утворювати формування цивільного захисту в закладах освіти неможливо, адже там немає відповідних умов та техніки, яка передбачена законодавством.

Саме тому залучення до роботи таких підрозділів (формувань) можливе лише за згодою працівника.

Певних осіб можуть залучити до цивільного захисту, та вони мають бути здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій. До них належать чоловіки від 18 до 60 років і жінки — від 18 до 55 років.

Однак, не можна долучати:

  • вагітних жінок;
  • жінок, які мають дітей до 8 років;
  • людей, що мають інвалідність I та II групи;
  • осіб, що входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.

Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюються у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначаються окремими наказами їх керівників.

Щодо обов’язків особового складу формування цивільного захисту з обслуговування укриття, то вони наступні:

  • організація зустрічі приймання й розміщення осіб, які укриваються, по відсіках;
  • закриття дверей (воріт) входів;
  • організація виходу осіб, що укриваються, через входи або аварійний вихід.

Під час особливого періоду (воєнний стан) балансоутримувачі фонду захисних споруд (тобто засновники) здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням.

Окрім того, в умовах воєнного стану дозволяється залучати працівників сфери освіти, але лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Це означає не додаткову роботу вчителя до його основної (навчати дітей), а саме переведення на іншу роботу з відповідною оплатою. Дуже важливо, щоб це переведення було оформлене відповідними документами. 

Але переведенню та виданню документів має передувати створення відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування.

Для  організації  чергування, зокрема цілодобового, в укритті органам місцевого самоврядування або військовій адміністрації необхідно видати відповідний наказ чи розпорядження і залучити формування цивільного захисту до такого чергування.

Зокрема, у законодавстві зазначається, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Якщо ж для таких працівників у звичайних умовах встановлена скорочена тривалість робочого часу, то у період дії воєнного стану вона не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Водночас тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються.

Проте є низка умов, під час яких роботодавець може застосувати надурочні роботи:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Також під час воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. 

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Цькування на роботі: чи можливо його зупинити?

На жаль, у сучасній школі все частіше звучить слово «булінг». На це явище жаліються учні та батьки з боку вчителів, вчителі з боку батьків та школярів. Але нерідко явище цькування окремих працівників спостерігається і у самому педагогічному колективі – між колегами та з боку адміністрації. Отож, чим відрізняється мобінг від булінгу, як запобігти і як захиститися від такого явища – розбираємося у статті.
4932

Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи

Через необхідність дистанційного навчання актуальним і перспективним напрямом розвитку вітчизняної системи освіти стала її цифровізація. Що вона передбачає, з якими проблемами зіткнулись розробники Національної платформи цифрової освіти, що чекає педагогів і здобувачів освіти в перспективі – у нашій статті
10342

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді