«Якщо ви маєте яблуко і я маю яблуко і ми обміняємося ними, то все одно матимемо по одному яблуку. Але якщо ви маєте ідею і я маю ідею і ми обміняємося цими ідеями, то зрештою матимемо вже по дві ідеї». Це блискуче спостереження Бернарда Шоу допомагає зрозуміти потенційну успішність співпраці однодумців. У педагогічній царині аналогом такої співпраці є діяльність методичних об’єднань.
Для семимильних кроків уперед методичному об’єднанню достатньо мати одного педагога-ходака, який здатен рухатися у семимильному вимірі. Він умотивує сімох, що пливуть за течією зі швидкістю «в одну милю». Однак просте колекціонування ідей, нехай і найпрогресивніших, — не панацея, воно не зрушить з місця особистісний творчий важіль у бік розвитку. Тому не жонглювання ефектними вигадками, далекими як зоряні світи, а втілення їх у практичну роботу — ось що має значення. Дізнатися про те, як багатоаспектну роботу методичного об’єднання можна зробити не лише ефективною, а й цікавою, допоможуть публікації тематичного числа журналу «Музичний керівник», які містять поради-підказки, алгоритми дій, планувальні таблиці, тести, сценарії інтерактивних ігор тощо.
