Усі батьки хочуть по можливості захистити своїх дітей від шкоди і травм, від інформації про війни, злочини, злиднях і від гнітючих сімейних проблем. Проте дітей не можна захистити від усіх неприємностей, адже завдання батьків ― підготувати їх до сприйняття життя таким, яким воно є.
До багатьох питань, безумовно, потрібно ставитися з почуттям такту і обережністю. Інформацію про навколишній світ варто підносити з урахуванням рівня інтелектуального та емоційного рівня розвитку малюка. Так, наприклад, якщо чотирирічна дитина почула про вбивство або зґвалтування, варто дати просту відповідь і залишити цю тему. Замовчування, з іншого боку, не буде вдалою тактикою, адже рано чи пізно будь-яка інформація, якою б неприємною вона не була, стане відомою молодій людині.
І коли настане момент для прийняття самостійних рішень, їй тільки перешкодить те, що батьки надмірно опікали її. Якщо деякі неприємні життєві факти обрушаться на неї раптово, це може в такому ступені її потрясти, що все буде здаватися їй загрозливим і непоправним. Крім того, вона зрозуміє, що батьки приховували від неї правду, і може втратити до них довіру.
Діти зазвичай своїми питаннями, манерою поведінки і реакцією на відповіді показують, наскільки вони здатні розуміти і скільки їм би хотілося ще дізнатися. Вони можуть витримати набагато більше, ніж думають дорослі. Інший раз до таких подій як війна, або навіть смерть когось з родичів, діти відносяться легше, ніж дорослі.
Варто говорити про різні сторони життя ― хороших і поганих, щоб у дитини склалися реалістичні уявлення про життя. Однак акцент важливо робити на тому, що хоча в світі є зло, але, все ж, є й добре і світле, до якого варто завжди прагнути.
