Підпишіться на Telegram-канал Зустрічайте одинадцяте число журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу». До уваги читачів, як завжди, низка актуальних тем та практичних рекомендацій, які стануть у пригоді під час підготовки до чергової атестації педагогічних працівників. Тож пропонуємо докладніше ознайомитися зі змістом публікацій.
Однією зі складових підготовки до атестації педагога, який претендує на присвоєння педагогічного звання, є робота над власною методичною розробкою. Щоб отримати схвалення розробки науково-методичною установою, автор має систематизувати й узагальнити матеріали досліджень, логічно їх викласти та правильно оформити. Рекомендації щодо роботи над методичною розробкою наші автори надають у статті «Методична розробка як показник високої професійної майстерності». Низка запитань напередодні атестації турбують читачів, зокрема:
- чи може педагогічний працівник, який має власну методичну розробку, яка пройшла апробацію в дошкільному навчальному закладі і схвалена районним методичним центром, атестуватися з присвоєнням педагогічного звання;
- чи зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія за вихователем-методистом, який переходить на посаду вчителя-логопеда;
- на яку кваліфікаційну категорію має право атестуватися вихователь, який має вищу педагогічну не фахову освіту.
Тож на сторінках цього числа шукайте вичерпні відповіді експертів на ваші запитання.
У статті «Інтерактивні форми роботи з педагогами в міжатестаційний період» наші автори діляться цікавим досвідом роботи з педагогічним колективом, зокрема йдеться про нестандартні форми методичної роботи, спрямовані на самореалізацію та підвищення професійної майстерності педагогів.
Продовжуємо тему дитячої обдарованості. У цьому числі науковці ознайомлюють читачів із психологічними та соціальними особливостями обдарованої дитини та надають рекомендації щодо успішної взаємодії з нею батьків та педагогів.
Цікавою і корисною для читачів буде публікація «Асоціативні карти в організації навчально-пізнавальної діяльності дітей», у якій описано методику та подано приклади використання асоціативних карт. Робота з ними активізує пізнавальні психічні процеси дошкільників та сприяє формуванню в них цілісної картини світу.
У статті «Використання авторських посібників у організації розвивального середовища дошкільного закладу» описано багатофункціональність та ефективність авторських дидактичних посібників на кшталт лічильних паличок Кюїзенера у різних видах дитячої діяльності.
Цікавим досвідом співпраці з бібліотекою щодо формування в дошкільників читацького інтересу та збагачення їх емоційної сфери засобами художньої літератури практики діляться у статті «Створення спільного освітнього простору дошкільного закладу й бібліотеки».
Усе поширенішим стає застосування в роботі з дошкільниками методу проектів під час ознайомлення їх із різними темами. Педагогічна цінність цього методу полягає, з одного боку, у формуванні вміння взаємодіяти в дитячому колективі, а з другого — у підвищенні пізнавальної активності кожного дошкільника. Та щоб ця діяльність була справді ефективним засобом розвитку дітей, у цьому числі пропонуємо педагогам ознайомитися з алгоритмом організації проектної діяльності.
Інтерес у читачів викличе й публікація, в якій описано досвід реалізації тематичного екологічного проекту «Птахи — наші друзі», спрямованого на формування в дошкільників системних знань про птахів та природодоцільної поведінки.
Також у цьому числі — сценарій тематичної розваги для старших дошкільників «Зростаймо вдячними!».
Усе це та багато іншої корисної та цікавої інформації читайте на сторінках щомісячного журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу».
