Підпишіться на Telegram-канал Зустрічайте березневе число журналу «Практичний психолог: Школа», насичене цікавими та корисними публікаціями. У них розкрито особливості супроводу становлення молодшого школяра.
За кілька тижнів загальноосвітні навчальні заклади відчинять двері для майбутніх першокласників та розпочнуть зараховувати дітей до 1-го класу. Тож маємо пам’ятати, що перше враження про школу в шестирічної дитини складається під час процедури приймання до 1-го класу. Саме воно визначає її первинне ставлення до школи взагалі, яке інколи не змінюється впродовж усіх одинадцяти років навчання. Тому практичний психолог має не лише сам відповідально поставитися до організації і проведення приймання дитини до 1-го класу, а й наголосити педагогам на їхній відповідальності за здоров’я дитини та її емоційне благополуччя.
Молодший школяр, мабуть, є найуразливішим із-поміж усіх вікових категорій дітей щодо негативного впливу шкільного життя. Тому, щоб створити сприятливі умови для адаптації першокласника до шкільного навчання, практичний психолог насамперед має вивчити його індивідуальні особливості та готовність до систематичного шкільного навчання. Про це йдеться у публікації «Особливості роботи практичного психолога під час приймання дітей до 1-го класу», в якій також подано «Поради батькам майбутніх першокласників».
Дати змогу дітям вирости психологічно здоровими та гармонійними особистостями — одне з основних завдань батьків та педагогічних працівників. Про питання статевого розвитку та виховання молодших школярів, їхню статево рольову ідентифікацію йдеться у матеріалах «Дослідження статеворольової ідентифікації молодших школярів» та «Психологія статі молодших школярів».
Питання виховання рефлексивної культури в педагогічних працівників — іще одне важливе завдання практичного психолога. Особливості його розв’язання висвітлено в публікації «Мистецтво рефлексії педагогічного працівника», в якій подано також «Пам’ятку для педагогічного працівника щодо стимулювання творчого і професійного натхнення», «Пам’ятку для педагогічного працівника щодо успішної реалізації власних можливостей» і матеріал для створення рефлективних карток.
Розв’язувати проблеми чи вдосконалювати навчально-виховний процес завжди ефективніше разом, у співпраці з колегами й однодумцями. У практичного психолога системи освіти є найближчий колега — соціальний педагог. Однак ще й нині виникає чимало запитань щодо розмежування функцій і соціального педагога і практичного психолога. У статтях «Місія соціального педагога у сучасному навчальному закладі» та «Шляхи ефективної взаємодії практичного психолога та соціального педагога» описано, як максимально ефективно організувати спільну роботу фахівців.
Продовження серії статей про складові компоненти пізнавальної діяльності в молодших школярів, рекомендації для педагогів щодо вміння формувати пізнавальний інтерес і пізнавальну потребу в молодших школярів, організацію консультування батьків — усе це та багато іншої корисної інформації читайте на сторінках березневого числа журналу «Практичний психолог: Школа».
