Підпишіться на канал Час летить невпинно. Здається, лише вчора шуміли новорічні та різдвяні свята, а вже сьогодні — знову час активної плідної праці. Отож, пропонуємо вашій увазі лютневе число журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».
Провідними в цьому числі є питання, пов’язані з особливостями облаштування сенсорної кімнати в дитячому садку та використання її обладнання під час психологічної взаємодії з дітьми та дорослими.
Сенсорна кімната як розвивально-корекційний засіб є доволі відомою серед практичних психологів. Утім вона не надто поширена в нашій країні через доволі високу вартість обладнання. Та маємо зауважити, дещо з обладнання можна легко виготовити власноруч, а дещо є широко застосовуваним. Тож якщо практичний психолог має ключові орієнтири щодо облаштування сенсорної кімнати, реалізувати задум не так вже й складно. У цьому числі ми приділили увагу активізаційній функції сенсорної кімнати, тобто розвивальній роботі з дітьми. Тож попереду ще багато цікавого.
Окрім того, лютневе число журналу висвітлює питання взаємодії дорослого й дитини, що завжди є актуальними. Адже адекватно реагувати на поведінку дитини дорослий може лише тоді, коли вміє її «читати», зокрема розуміє приховані мотиви чи вікові потреби.
На адресу редакції надходить чимало запитань, що виникають у діяльності практичного психолога. У рубриках «Запитання — відповідь» та «Робоча ситуація» ви знайдете вичерпні й компетентні відповіді на всі запитання, які для вас важливі.
Ритм сучасного життя та його специфіка в нашій країні призводять до того, що більшість дорослих живуть у стані перманентного стресу. А діти поруч із ними переймають їхні страхи та тривоги. Тож проблема відновлення і збереження психоемоційної рівноваги є актуальною і для дорослих, і для дітей. Одним із дієвих засобів, що дає змогу не лише зняти психологічне напруження, а й створити радісний настрій і відчуття безпеки, є сенсорна кімната. У публікації «Сенсорна кімната: особливості облаштування та використання» обгрунтовано правила створення та доцільного облаштування сенсорної кімнати. Особливу увагу приділено застереженням щодо використання сенсорної кімнати.
Деколи діти відчувають нестачу тактильних, слухових, нюхових відчуттів, сприймають довкілля лінійно, однобічно. Розкрити дітям всю повноту сприймання світу через взаємодію з реальними об’єктами — одне з головних призначень сенсорної кімнати — читайте про це у статті «Використовуємо ресурси сенсорної кімнати
у розвивальній роботі». Здебільшого сенсорна кімната — додатковий інструмент корекції чи розвитку, що підвищує ефективність будь-яких заходів, спрямованих на поліпшення психічного та фізичного здоров’я дітей.
Зовнішній світ дитина насамперед пізнає на дотик. Тому так важливо приділяти увагу розвитку її дрібної моторики, що перебуває в тісному зв’язку з розвитком мовлення і мислення дитини, її уваги та пам’яті. Аби цей процес відбувався цікаво й різнобічно, можна скористатися обладнанням сенсорної кімнати. У такому розвивальному середовищі дитина здатна через тактильні відчуття збагатити свої внутрішні переживання та враження, докладніше про це читайте у статті «Розвиваємо тактильні відчуття малюків засобами сенсорної кімнати».
Організовуючи певні режимні моменти в дошкільному навчальному закладі, вже недостатньо керуватися звичним, усталеним принципом «Діти дуже люблять рух». Варто зважити на те, що практичний психолог може забезпечити ще й розвивальний та реабілітаційний ефект від організованої рухової діяльності дітей — про це у статі ««Сонячне зернятко» — тілесноорієнтований підхід до подолання психотравм»
Чому дитину треба навчати гратися, звертаємося до незадіяних резервів виховного впливу, первісток та друга дитина в сім’ї: чи безумовна любов, вечірні вередування, заміна практичним психологом тимчасово відсутніх вихователів, тарифний розряд, за яким слід оплачувати практичному психологові роботу на посаді вихователя — усе це та багато іншої корисної інформації читайте на сторінках лютневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».
