Школи працюватимуть за різними правилами: омбудсмен пояснила, від чого залежатиме очне навчання
Новий навчальний рік в Україні розпочався на тлі нових безпекових викликів. Освітній омбудсмен Надія Лещик заявила, що єдиного алгоритму організації навчання для всіх шкіл країни не існує. Формат занять залежатиме передусім від безпекової ситуації в регіоні та можливостей укриття конкретного закладу.
Єдиного правила для всіх шкіл не буде
За словами Надії Лещик, різні регіони України перебувають у неоднакових безпекових умовах, тому встановити універсальні правила для всіх закладів освіти неможливо.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень
Водночас є базовий алгоритм, який залишається незмінним: після сигналу повітряної тривоги учасники освітнього процесу мають перейти до укриття.
Омбудсмен зазначила, що Київ та Київщина нині стикаються із загостренням безпекової ситуації. Водночас досвід шкіл Запорізької, Херсонської, Харківської, Чернігівської та Сумської областей уже демонструє, як освітній процес може бути організований в умовах регулярних атак.
«Життя та здоров'я учасників освітнього процесу — найголовніша цінність», — наголосила Лещик.
Укриття фактично визначатиме формат навчання
Одним із ключових факторів для організації очного навчання є стан та місткість укриття.
Якщо укриття достатньо велике й облаштоване для перебування дітей, школа може організувати там освітній процес. Зокрема, можливе об'єднання класів або паралелей.
Іншим варіантом може бути очне навчання для учнів початкової школи, тоді як старші класи навчатимуться у змішаному або дистанційному форматі.
Водночас, за словами омбудсмена, стан частини укриттів залишається проблемним.
Скільки грошей виділили на укриття
Лещик зазначила, що держава вже кілька років поспіль виділяє кошти на облаштування укриттів у закладах освіти.
У 2026 році в межах державної програми на ці потреби передбачили 6 млрд грн:
- 5 млрд грн — на 113 укриттів у закладах загальної середньої освіти;
- 1 млрд грн — на 22 укриття в закладах дошкільної освіти.
Однак цього ресурсу, на думку омбудсмена, недостатньо для розв'язання всіх проблем. Вона також звернула увагу, що ремонти та облаштування укриттів здійснюються, зокрема, коштом місцевих бюджетів.
Частина шкіл користується чужими укриттями
За даними МОН, укриттями забезпечені 11 375 шкіл, або близько 90% закладів загальної середньої освіти.
Найбільше серед них найпростіших укриттів — 6904. Водночас 2780 закладів освіти використовують об'єкти інших суб'єктів господарювання.
Це може створювати додаткові проблеми, особливо в регіонах із високою інтенсивністю атак.
Норми ДБН передбачають відстань до укриття не більш як 500 метрів. Водночас ДСНС для закладів освіти рекомендує, щоб укриття розташовувалося на відстані до 100 метрів — для швидшої та безпечнішої евакуації.
За словами Надії Лещик, для Києва та Київської області варто окремо переглянути ситуацію в школах і дитсадках, які використовують укриття інших установ або організацій.
Діти втрачають по кілька уроків щодня
Окремою проблемою залишаються освітні втрати, які почали накопичуватися ще під час пандемії COVID-19 та посилилися через повномасштабну війну.
За даними дослідження фонду savED, станом на осінь 2025 року діти у прифронтових та прикордонних регіонах через повітряні тривоги втрачали в середньому 2–3 повних уроки щодня.
Освітній омбудсмен наголосила на необхідності чесного вимірювання таких втрат. На її думку, дослідження не може повною мірою відображати ситуацію, якщо до нього не залучають дітей із різним рівнем навчальних досягнень.
Лещик також закликала порушувати питання компенсації освітніх втрат на державному рівні.
Безпека починається з навчання
Хто відповідає за дитину дорогою до школи
Ще одне питання, яке загострюється через безпекову ситуацію, — дорога дитини до школи.
За словами посадовиці, юридична відповідальність за безпеку дитини поза межами школи, зокрема дорогою до закладу освіти та додому, покладається на батьків або законних представників.
Водночас місцева влада відповідає за стан дорожньої інфраструктури — освітлення, дорожні знаки, переходи тощо.
Лещик звернула увагу і на проблему шкільних перевезень під час постійних повітряних тривог. Як один із можливих варіантів вона назвала облаштування мобільних укриттів на маршрутах до шкіл.
За її словами, вже ініційовано проєкт «Безпечний маршрут школяра», у межах якого планують встановити 840 мобільних укриттів на дорогах до шкіл у прифронтових регіонах.
Освіта має адаптуватися до умов війни
Окремо Надія Лещик висловилася про подальше впровадження реформи «Нова українська школа».
За її словами, реформа продовжується, однак її реалізація має враховувати реальні умови воєнного часу. Зокрема, підходи до організації навчання повинні залишатися гнучкими там, де є серйозні безпекові ризики.
Освіта входить у новий навчальний рік із серйозними викликами
Позиції освітнього омбудсмена та експертів сходяться в одному: організація навчання в умовах війни не може бути однаковою для всіх шкіл.
Формат занять дедалі більше залежатиме від того, чи має конкретний заклад безпечне укриття, чи можна продовжувати там навчання під час тривог та чи є резервне енергоживлення.
Водночас перед державою залишаються масштабні завдання — від облаштування укриттів і безпечних маршрутів до компенсації освітніх втрат та перегляду навчальних програм з урахуванням реалій війни.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
