Нові вимоги до укриттів у школах та дитсадках: що змінилося та за які помилки каратимуть директорів
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

В Україні триває активна підготовка закладів освіти до нового навчального року. Одним із найскладніших та найважливіших завдань для громад залишається забезпечення безпеки учнів і педагогів під час повітряних тривог.
Під час спеціального вебінару головний інспектор ДСНС України, підполковник Олексій Кернос, роз’яснив останні зміни в законодавстві, нові жорсткі вимоги до вентиляції та правила допуску сторонніх осіб до сховищ.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: серпень
Кого пускатимуть до укриттів під час уроків?
Одним із найбільш дискусійних питань для місцевих громад є доступ цивільного населення до захисних споруд, розташованих на території шкіл чи садочків. У ДСНС наголосили на чіткому розмежуванні правил відповідно до чинного законодавства:
Загальноосвітні школи: Під час здійснення очного навчання шкільні укриття доступні виключно для учасників освітнього процесу. Сторонніх громадян адміністрація закладу має повне право не допускати з міркувань безпеки. Проте після завершення уроків доступ для мешканців мікрорайону має бути відкритий.
Дитячі садки: Тут правила значно суворіші. Укриття, що перебувають на балансі дошкільних закладів, призначені тільки для вихованців та персоналу. Цивільне населення туди не допускається взагалі, оскільки перебування сторонніх осіб створює додаткові ризики для безпеки й психологічного стану найменших дітей.
Нові вимоги до вентиляції та пом'якшення інших правил
Через постійну загрозу знеструмлень ДСНС суттєво посилила вимоги до систем життєзабезпечення сховищ. Оскільки заклади освіти є об’єктами масового перебування людей, укриття обов’язково мають бути обладнані примусовою припливною вентиляцією з електричним та ручним приводом. Це критично важливо, щоб у разі тривалого блекауту в приміщенні не виникло задухи.
Водночас у жовтні 2025 року було впроваджено низку нормативних пом'якшень. Відтепер такі параметри, як наявність внутрішнього водопостачання, каналізації, резервних джерел живлення та засобів зв'язку, встановлюються за рішенням балансоутримувача. Тобто вони більше не є суворо обов’язковими для найпростіших укриттів, хоча базові речі — місця для сидіння/лежання, освітлення та захист віконних прорізів — залишаються незмінною вимогою.
Три найпоширеніші помилки керівників та сувора відповідальність
Варто пам'ятати, що в Україні діє адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення вимог експлуатації та незабезпечення безперешкодного доступу до захисних споруд.
Спираючись на досвід перевірок, представник ДСНС назвав три головні недоліки, які найчастіше виявляють інспектори в закладах освіти:
- Відсутність або невідповідність встановленого зразка інформаційної таблички на вході до сховища.
- Проблеми із забезпеченням швидкого та безперешкодного доступу до приміщення під час тривоги.
- Відсутність примусової припливної вентиляції з електроручним приводом.
Крім того, керівники закладу мають належним чином вести документальний супровід. Повний перелік необхідних документів для успішного проходження перевірки визначено у додатку 17 до Наказу МВС №579.
Реконструкція та статус модульних споруд
Якщо громада планує збільшити місткість чинного протирадіаційного укриття, це не може вважатися звичайним капітальним ремонтом. Такі роботи класифікуються як реконструкція, і вони обов'язково мають заздалегідь погоджуватися з центральним апаратом ДСНС.
Щодо популярних швидкоспоруджуваних модульних споруд, то представник відомства уточнив: поняття «модульне укриття» в чинному законодавстві України наразі відсутнє. Офіційно такі об'єкти не входять до фонду захисних споруд автоматично. Рішення про взяття їх на облік як найпростіших укриттів ухвалюють виключно комісії органів місцевого самоврядування після ретельного аналізу конструкції.
Вся актуальна інформація про готові сховища наразі вноситься до єдиної цифрової системи та відображається для громадян у застосунку «Дія». Загалом у державі вже формується довгострокова Стратегія розвитку фонду захисних споруд, розрахована до 2034 року.

