Про майбутнє: як українська школа вчиться допомагати дітям знаходити себе

Відповіді на ці запитання шукали учасники заходу «Професійна орієнтація та кар’єрне консультування», який відбувся 15 червня в Києві за підтримки МОН, ЮНІСЕФ та міжнародних партнерів. 

Дискусія вийшла далеко за межі традиційної профорієнтації. Експерти говорили про ідентичність, сенси, майбутнє України та роль школи у формуванні покоління, яке зможе знайти своє місце у світі. 

📌 Ключові зміни в Положенні про ліцей

Від питання «ким бути?» до питання «хто я?» 

Ольга Тимошенко, директорка школи №309 міста Києва, запропонувала подивитися на школу через вправу «П'ять чому». 

Якщо послідовно відповідати на запитання, навіщо дитина ходить до школи, то зрештою виходимо не на оцінки чи вступ до університету, а на щасливе життя, самореалізацію та успішну кар’єру. Саме тому професійне самовизначення має стати наскрізною лінією всього освітнього процесу. 

Водночас сучасні підлітки вже не ставлять запитання, які ставили їхні батьки. Вони не питають: 

• що потрібно вивчити;
• які предмети будуть на іспиті;
• який фах престижний. 

Натомість вони запитують: 

• Для чого мені це знати?
• Як це допоможе мені в житті?
• Чи буду я потрібний із цими навичками?
• Чи зможу працювати не лише в Україні, а й у світі? 

І головне — вони прагнуть зрозуміти, хто вони є насправді. Саме тому сучасна профорієнтація поступово трансформується у підтримку особистісного розвитку дитини. 

Найбільша проблема — не вибір професії, а відсутність мрії 

Особливо тривожно прозвучала статистика, яку навела Лілія Гриневич. За даними дослідження «Індекс майбутнього», близько 70% українських підлітків не можуть відповісти, у якій сфері вони хотіли б працювати в 33 роки. Тобто більшість дітей не мають навіть сформованого образу свого майбутнього. Це означає, що завдання школи сьогодні — не лише знайомити дітей із професіями, а допомагати їм побачити власні можливості, інтереси та перспективи. 

«Давайте допоможемо їм відшукати свою мрію, а вона в кожного своя», — наголосила Ліля Гриневич.

Підліткам потрібні коріння і крила 

Говорячи про вибір майбутнього, учасники дискусії неодноразово поверталися до ролі батьків. Було згадано просту, але дуже важливу формулу: підліткам потрібні корені і крила. Корені дає родина, а крила допомагає розправити школа. Саме школа може створити безпечний простір для пошуку себе, розвитку здібностей і перших життєвих виборів. При цьому важливо пам’ятати: навіть надмірний тиск батьків щодо вибору професії часто походить із любові та бажання захистити дитину.

Завдання педагогів — допомогти сім’ям побачити справжні потреби підлітка та побудувати конструктивний діалог. 

Світ змінюється швидше, ніж шкільні програми 

Психологиня та експертка з кар’єрного консультування Ірина Плешакова звернула увагу на ще один виклик. За прогнозами міжнародних досліджень, у найближчі роки світ втратить близько 90 мільйонів робочих місць, але натомість створить понад 170 мільйонів нових. Це означає, що сучасним дітям доведеться неодноразово змінювати професійні ролі та освоювати нові компетентності. Тому головною навичкою майбутнього стає не конкретна професія, а здатність навчатися впродовж життя. 

«Наша задача не сказати дитині, ким вона буде, коли виросте. Наша задача — допомогти їй побачити, якою вона є вже зараз», — підкреслила Ірина Плешакова.

Чому тести вже не працюють 

Одна з найцікавіших думок тренінгу стосувалася руйнування старих підходів до профорієнтації. За словами Ольги Тимошенко, у суспільстві досі живе стереотип, що профорієнтація — це: 

• пройти тест у 9 класі;
• запросити представника професії;
• провести кілька тематичних зустрічей. 

Але справжній професійний вибір народжується зовсім не так. 

Дитина відкриває свої сильні сторони: 

• у хімічній лабораторії;
• на спортивному майданчику;
• під час театрального виступу;
• у волонтерському проєкті;
• у взаємодії з громадою;
• через власний успіх. 

Саме реальний досвід допомагає підлітку відчути: «У мене вийшло. Мені це цікаво. Можливо, це і є моя справа». 

Кар’єрний освітній радник: нова роль для нової школи 

Одним із ключових рішень, які пропонує реформа профільної школи, стане впровадження посади кар’єрного освітнього радника. 

Перші такі фахівці працюватимуть у пілотних академічних ліцеях, які вже з вересня 2026 року розпочнуть роботу за новою моделлю старшої профільної освіти. Для них передбачено спеціальну 90-годинну програму підготовки та здобуття часткової кваліфікації. Однак експерти наголошують: кар’єрне консультування не може бути справою однієї людини. Це спільна відповідальність: 

• керівників закладів освіти;
• класних керівників;
• психологів;
• учителів-предметників;
• батьків;
• громади та роботодавців. 

Учитель залишається незамінним 

Попри стрімкий розвиток штучного інтелекту, усі учасники дискусії зійшлися в одному: роль учителя лише зростатиме. Жоден алгоритм не здатний побачити в дитині потенціал так, як це робить педагог. Саме вчитель може сказати: «У тебе вийшло» і ця підтримка часто стає точкою відліку для майбутніх досягнень дитини. 

Висновок

Сучасне кар’єрне консультування давно вийшло за межі вибору професії. Йдеться про значно більше: 

• формування ідентичності;
• розвиток життєстійкості;
• усвідомлення власних сильних сторін;
• вміння навчатися протягом життя;
• здатність будувати власне майбутнє. 

І якщо раніше школа допомагала відповісти на запитання «ким бути», то сьогодні її місія значно глибша — допомогти дитині знайти відповідь на запитання «хто я і яке моє місце у світі?» Саме з цієї відповіді починається і майбутня кар’єра, і майбутнє України.