МОН оприлюднило дорожню карту реформи старшої школи. Документ пояснює, як заклади переходитимуть на трирічну профільну освіту. Повну трансформацію шкільної мережі громади мають завершити до 1 вересня 2027 року
Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо впровадження трирічної профільної середньої освіти академічного спрямування (лист № 1/11707-26 від 01.06.2026). Документ деталізує перехід українських шкіл на нову модель навчання та трансформацію освітньої мережі, яка має завершитися до 1 вересня 2027 року.
Реформа покликана відійти від традиційної радянської моделі, коли всі учні вивчають однаковий набір предметів, і замінити її гнучким, індивідуалізованим підходом за найкращими практиками країн-членів ОЕСР. Нововведення розроблялися з урахуванням досвіду українських ліцеїв-амбасадорів. Розбираємося в ключових змінах, які чекають на учнів, батьків та освітян.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Чому реформа необхідна
У МОН наголошують, що традиційна школа більше не відповідає вимогам часу. Головними викликами, які змусили вдатися до змін, стали:
- Невідповідність ринку праці. Сучасний світ вимагає не механічного запам’ятовування фактів, а розвитку компетентностей — критичного мислення, здатності адаптуватися та ухвалювати рішення.
- Демографічна криза. Прогнози вказують на поступове зменшення кількості учнів з 2030 року, що змушує оптимізувати ресурси.
- Нерівномірність мережі. У багатьох регіонах (особливо в селах) наповнюваність шкіл значно нижча за їхню проєктну потужність.
Індивідуальна траєкторія та навчання в змінних групах — головна інновація
Замість фіксованих класів, де діти роками навчаються в одному складі за єдиним розкладом, у ліцеях впроваджують змінні групи. Склад такої групи формуватиметься залежно від обраних учнями предметів. Кожен ліцеїст матиме свій індивідуалізований розклад.
Навчальний план 10–12 класів ділитиметься на три основні кластери:
- STEM — поглиблене вивчення математики, фізики, хімії, біології, інформатики, технологій.
- Мовно-літературний — українська та іноземні мови, літератури.
- Соціально-гуманітарний — історія, громадянська освіта, географію, мистецтво.
Учні вивчатимуть профільні предмети поглиблено, інші — на базовому рівні, а також зможуть самостійно обирати курси як у межах свого профілю, так і поза ним. Окрім того, кожен учень вестиме власне портфоліо досягнень, що відображатиме розвиток його навичок.
Профільно-адаптаційний період: право на помилку
Важливим нововведенням є перший семестр 10 класу, який визначено як профільно-адаптаційний період. Протягом цього часу навчання буде максимально універсальним, щоб підліток міг переконатися у правильності свого вибору або змінити його без зайвих ускладнень.
Загалом, законодавство дозволяє змінювати профіль протягом усього навчання (у 10–12 класах), але саме в першому семестрі 10 класу це зробити найпростіше, адже з кожним роком різниця в годинах між профілями зростатиме. У МОН підкреслюють: зміна профілю — це нормальний процес самовизначення дитини, а не помилка школи.
Процес формування траєкторії супроводжуватиметься обов’язковою психологічною діагностикою та консультаціями з новими фахівцями — кар’єрними освітніми радниками.
Нові вимоги до ліцеїв: що зміниться для громад
З 1 вересня 2027 року ліцеї мають функціонувати переважно як окремі юридичні особи (ІІІ ступінь освіти). За рішенням засновника вони можуть містити й базову чи (як виняток) початкову школу, але статус закладу визначатиметься за найвищим рівнем.
Громади, які створюють ліцеї, зобов’язані забезпечити такі умови:
- Різноманітність: у ліцеї має бути щонайменше два класи на паралелі за трьома різними профілями, щоб забезпечити реальний вибір.
- Доступність та пансіони: за комунальними ліцеями територія обслуговування більше не закріплюється. Якщо учень живе на відстані понад 30 км, громада організовує безкоштовний підвіз. Якщо дорога в один бік займає більше години або учень з іншого населеного пункту — при ліцеї обов'язково забезпечується пансіон (гуртожиток) для проживання.
- Цифровізація: у всіх приміщеннях закладу та в пансіоні має бути якісний бездротовий інтернет.
Що буде з кадрами та реорганізацією шкіл
Переформатування мережі відбуватиметься через дві юридичні процедури:
- перепрофілювання (змін типу) або
- реорганізація (злиття, поділ, приєднання).
МОН заспокоює педагогів: зміна типу або реорганізація закладу не означають автоматичного звільнення працівників. У разі скорочення штату чи зміни істотних умов праці роботодавець зобов'язаний діяти чітко в межах трудового законодавства — попереджати заздалегідь, пропонувати наявні вакансії та забезпечувати всі державні гарантії.
Якщо ліцей створюється як абсолютно нова юридична особа, керівника призначатимуть за конкурсом відповідно до профільного закону. Якщо ж відбувається лише зміна типу без припинення юрособи — чинний контракт директора продовжує діяти до його завершення.
До 2027 року місцеві органи влади та керівники шкіл мають виконати величезний обсяг роботи:
- провести інформування громад,
- затвердити нові статути,
- оновити матеріальну базу ліцеїв
- розробити варіативні освітні програми.
Процес переходу перебуватиме під системним моніторингом Міністерства освіти і науки.
Підпишіться на канал 
