Що українські батьки знають про реформу НУШ? Служба освітнього омбудсмена презентувала результати всеукраїнського дослідження. Читайте деталі
Лише 29% українських батьків декларують повну обізнаність із реформою профільної середньої освіти в межах Нової української школи. Майже половина опитаних (46,7%) знайомі з нею лише частково, а чверть (24,3%) взагалі нічого про неї не чули.
Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», презентованого 21 травня в Українському кризовому медіа-центрі. Опитування провела дослідницька компанія «Актив-Груп» у травні 2026 року за ініціативи освітнього омбудсмена та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. У ньому взяли участь 1000 респондентів з усіх підконтрольних регіонів України.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Заклад освіти — головне джерело інформації
Як показало дослідження, ключовим каналом інформування про зміни залишається школа — про це заявили 54% обізнаних чи частково обізнаних батьків. Значно меншу роль відіграють:
- так зване «сарафанне радіо» (інші батьки — 27,1%)
- неофіційні соцмережі (24%)
- медіа (22,9%)
- офіційні ресурси Міністерства освіти і науки України (18,8%).
Найменше інформації надають місцеві громади (10%) та громадські організації (5,8%).
Цікаво, що жінки виявилися значно краще поінформованими про реформу профільної школи, ніж чоловіки: 34,6% проти 16,4% відповідно. Це може вказувати на те, що матері традиційно більше залучені до освітнього процесу та життя своїх дітей.
Комунікаційний вакуум у громадах
Особливе занепокоєння викликає рівень залученості громадян на місцевому рівні, адже саме місцева влада має формувати нову освітню мережу ліцеїв:
- 46,9% батьків взагалі не знають, чи ведеться у їхній громаді процес створення нової мережі закладів.
- 52,6% опитаних стверджують, що громадські обговорення проєктів рішень у їхніх населених пунктах не проводилися.
- Лише 7,9% респондентів зазначили, що обговорення відбулися і вони особисто взяли в них участь.
Підтримка реформи та побоювання батьків
Загалом ідею реформи підтримують або радше підтримують 45% батьків. Схожа кількість (42%) вважає, що нововведення будуть корисними для їхніх дітей. Головною перевагою реформи респонденти вважають можливість дитини зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії (29,6%), а також свідомий вибір кар'єрного шляху (27,1%).
Водночас у батьків залишається чимало страхів та застережень:
- Дефіцит інформації: найчастіше батьків лякає брак розуміння, як саме буде побудоване навчання в академічних ліцеях.
- Психологічний фактор: 22,7% опитаних висловлюють тривогу через зміну колективу та перехід дитини до іншого навчального закладу.
- Питання логістики та інфраструктури (особливо в селах і селищах): мешканців сільської місцевості найбільше непокоїть стан доріг (22,3%), велика відстань до ліцею та безпекові умови підвезення дітей автобусами.
Через високий рівень невизначеності половина опитаних батьків (50,2%) зізналися, що наразі досі не вирішили, де саме їхня дитина продовжуватиме навчання після закінчення базової школи. Лише чверть (25%) планують вступ до профільного (академічного) ліцею, 10,5% обирають заклади професійної освіти, а 6,7% націлені на навчання дитини за кордоном.
Рекомендації від Служби освітнього омбудсмена
Аналізуючи дані опитування, експерти наголошують на критичній потребі посилити роз'яснювальну роботу. На державному та місцевому рівнях рекомендовано:
- Запустити масштабну інформаційну кампанію для батьків, педагогів та громад.
- Створити детальні та доступні інформаційні матеріали про суть 12-річної профільної школи та можливості подальшого вступу до ЗВО.
- Пропрацювати індивідуальні можливості кожної окремої громади щодо створення ліцеїв, приділивши особливу увагу прикордонним, прифронтовим та гірським територіям.
- Трансформувати роботу психологічних служб для забезпечення безболісної адаптації підлітків до нових умов навчання.
З повною версією аналітичного звіту та рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Служби освітнього омбудсмена України.
Підпишіться на канал 
