Адаптація до війни: як змінилися настрої, потреби та плани української молоді?

У Києві презентували результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні — 2025», яке підготували Програма розвитку ООН спільно з Міністерством молоді та спорту України. Аналітики оцінили настрої, потреби та плани молодих українців на четвертий рік повномасштабної війни.

ШІ для уроку української мови: ідеї 🎆

Дослідження показує, що 78% молоді позитивно оцінюють власне майбутнє, попри війну. Водночас рівень тривожності залишається високим, а планування життя дедалі частіше обмежується короткостроковими перспективами.

Адаптація до умов війни

Порівняно з 2024 роком зменшилася частка молодих людей, які вважають ключовими проблемами:

• стан здоров’я (з 42% до 30%);
• нестачу коштів (з 31% до 22%);
• питання безпеки (з 26% до 18%).

Це свідчить про поступову адаптацію до воєнних реалій.

Ментальне здоров’я — головний виклик

Проблеми психологічного стану залишаються одними з найгостріших. Лише 35% молоді в Україні і 18% за кордоном ніколи не відчували сильну тривогу чи панічні стани. При цьому доступ до психологічної допомоги все ще обмежений.

Матеріали до теми національно-патріотичного виховання

• Сценарій заходу національно патріотичного виховання «Сила роду»
• Музейна кімната російсько української війни: досвід створення й організації роботи
• Верховна Рада ухвалила закон про загальновійськову підготовку у школах і профтехах

Міграційні настрої та готовність до відновлення

Більшість молодих українців пов’язують своє майбутнє з країною:

68. 68% не планують виїжджати;
69. 29% розглядають еміграцію.

Серед причин можливого виїзду найчастіше називають економічні фактори та прагнення кращого рівня життя.

Окрім того, молодь демонструє високий рівень громадянської участі:

• понад половина має досвід волонтерства;
• 44% вважають, що можуть впливати на зміни у громадах (проти 32% у 2024 році);
• 77% готові долучатися до відбудови країни.

Водночас реальна участь у відновленні поки що нижча, ніж потенційна готовність.

Отримані дані мають стати основою для формування державної та місцевої молодіжної політики, а також програм підтримки з боку міжнародних партнерів. Експерти наголошують: за умови створення зрозумілих механізмів залучення молодь може стати ключовою силою відновлення України.