Вихователі працюють на межі можливостей: у МОН розкритикували практику роботи інклюзивних груп без асистентів

У закладах дошкільної освіти в багатьох громадах залишається гострою проблема відсутності асистентів вихователя в інклюзивних групах. На практиці це часто призводить до ситуацій, коли вихователі змушені працювати без асистента, а керівництво закладів аргументує це виплатою 20% надбавки за роботу в інклюзивній групі.

Інклюзивне навчання: НАКАЗИ

Як пояснила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова, така практика не має правових підстав. Надбавка у 20% не є компенсацією за виконання функцій асистента вихователя і не може використовуватися як аргумент для роботи без відповідної підтримки.

У МОН наголошують:

• засновник закладу освіти зобов’язаний передбачати у кошторисі оплату замін на період відпусток, лікарняних або вакантних посад;
• вимога працювати в інклюзивній групі без асистента лише на підставі 20% надбавки є безпідставною;
• ставка асистента вихователя може ділитися, як і будь-яка інша педагогічна ставка.

МОН окреслило кілька законних механізмів, які можуть застосовуватися у разі відсутності асистента вихователя:

У МОН визнають, що в умовах дефіциту кадрів, коли:

• вакантні посади асистента не вдається закрити навіть за співпраці з центрами зайнятості;
• вихователі вже працюють з перевантаженням і не мають фізичної можливості брати додаткову роботу;
• єдиним реальним виходом залишається оформлення суміщення посад із відповідною доплатою. Це дозволяє хоча б частково врегулювати ситуацію та уникнути безоплатного виконання надвідповідальних обов’язків.

У міністерстві підкреслюють: інклюзивна група створюється за потребами дитини, і вона не може страждати через кадрові проблеми. Водночас рішення мають бути законними та справедливими і для працівників закладу.

Проблема нестачі асистентів вихователя залишається системною й потребує комплексних рішень на рівні громад і засновників закладів освіти.