Чим загрожує тривалий перехід на дистанційне навчання в столиці: освітяни попереджають про ризики для якості освіти

Запроваджені в Києві канікули, пов’язані з енергетичною кризою, мають завершитися 1 лютого. Водночас через сильні морози до –23 °C та нестабільну ситуацію з електро- й теплопостачанням не всі заклади освіти готові повернутися до очного навчання.

📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати

За словами керівників окремих столичних шкіл, у частині закладів відсутнє опалення, електроенергія подається погодинно, а через замерзання води не працюють санітарні вузли, що робить перебування дітей у приміщеннях небезпечним і таким, що не відповідає санітарним нормам. За таких умов навчальний процес можливий лише за значного потепління або в дистанційному форматі.

У школах діє міський регламент роботи на випадок повного блекауту, який передбачає кілька рівнів безпекової ситуації. Частина закладів наразі фактично перебуває в так званій «червоній зоні», де очне навчання неможливе. У такому разі школи переходять на умовно-дистанційний формат — асинхронне навчання, коли учні отримують завдання для самостійного виконання без проведення онлайн-уроків.

Освітяни наголошують, що досвід пандемії показав обмежену ефективність такого формату для більшості дітей, особливо молодшого віку. За відсутності стабільного світла й інтернету вдома дистанційне навчання призводить до значних освітніх втрат.

Зміни в оплаті праці та штатному розписі — 2026: головне для керівника

• Коли затвердити оновлений штатний розпис
• На скільки підвищили посадові оклади педагогічних працівників із 1 січня 2026 року: коментар і таблиця з розмірами

Серед можливих альтернатив у кризових районах Києва розглядають організацію тимчасових освітніх таборів у регіонах із кращою енергетичною ситуацією — зокрема на заході України. Йдеться не про відпочинок, а про продовження навчання в очному або змішаному форматі в санаторіях і таборах, де є тепло, світло та інтернет. Подібний досвід уже застосовували у 2023 році, коли одна зі шкіл організувала виїзну освітню зміну для понад 180 учнів.

Для дітей, які не зможуть виїхати з міста, пропонують створювати тимчасові класи в тих школах, де встановлені мобільні котельні або збережене стабільне теплопостачання. Такі рішення можуть бути актуальними насамперед для молодших школярів і учнів із найбільш постраждалих районів.

Освітяни застерігають, що тривале припинення очного навчання в державних школах посилює відтік родин до приватного сектору, де є генератори й стабільні умови. У 2025 році в Києві вже зафіксовано випадки, коли окремі державні школи не змогли набрати перші класи.

Фахівці наголошують, що максимальне збереження якісного очного навчання навіть в умовах енергетичної кризи є стратегічним завданням для системи освіти, яке потребує гнучких і нестандартних рішень на рівні міста та громад.