Чому універсальне підвищення зарплат освітян може призвести до нових боргів — пояснення омбудсмена

Освітній омбудсмен Надія Лещик прокоментувала поширену в мережі інформацію про проєкт постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачено підвищення посадових окладів усіх педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти на 37% з 1 січня 2026 року.

Запрошуємо в команду менеджерів Експертус Освіта

За словами омбудсмена, ініціатива є вкрай важливою та очікуваною для освітян, однак її реалізація має відбутися без негативних наслідків — скорочення доплат і надбавок, оптимізації мережі закладів освіти, зменшення кількості педагогів чи надмірного фінансового тиску на місцеві бюджети.

Надія Лещик нагадала, що заробітна плата вчителів закладів загальної середньої освіти фінансується з державного бюджету, тоді як оплата праці педагогів дошкільної та позашкільної освіти здійснюється коштом громад, а спеціальні школи й більшість закладів професійної освіти — за рахунок обласних бюджетів. Саме тому ключовим залишається питання фінансової спроможності громад і областей забезпечити таке підвищення.

Освітній омбудсмен повідомила, що регулярно отримує звернення від педагогів, батьків і громад щодо нестачі коштів на обов’язкові витрати, зокрема медичні огляди працівників, виплату надбавки за престижність, підтримку дітей з особливими освітніми потребами, пільгове харчування та підвищення зарплат у дошкільній і позашкільній освіті.

Запитання - відповіді: деталі атестації

• Коли атестувати педагогічних працівників, які переривали роботу
• Чи можна вчителю одночасно присвоїти вищу кваліфікаційну категорію та педагогічне звання
• Як встановлюють чи підтверджують тарифний розряд керівнику закладу освіти

Водночас, за позицією МОН, додатковим ресурсом для громад має стати зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Із 2026 року частка ПДФО, що зараховується до бюджетів громад, зросте з 60% до 64%, а підвищення зарплат педагогів автоматично збільшить ці надходження. За розрахунками міністерства, цього має вистачити для покриття витрат на підвищення посадових окладів у всіх ланках освіти.

Разом із тим Надія Лещик окреслила низку ризиків. Зокрема, частина громад уже ухвалила бюджети на 2026 рік і буде змушена їх переглядати, тоді як підвищені зарплати необхідно виплачувати з 1 січня, а збільшені надходження ПДФО надійдуть лише наприкінці місяця. Окрему проблему становить фінансування спеціальних і професійних закладів, які перебувають на балансі областей і отримують лише 15% ПДФО без передбаченого зростання цієї частки.

Освітній омбудсмен також застерегла від можливих спроб окремих громад компенсувати підвищення окладів за рахунок скорочення доплат, надбавок чи педагогічних ставок.

У зв’язку з цим Надія Лещик запропонувала здійснити детальні розрахунки для всіх громад і областей, щоб підтвердити достатність додаткових надходжень ПДФО або, за потреби, ініціювати надання державних дотацій тим територіям, які не зможуть самостійно забезпечити підвищення зарплат.

«У цій довгоочікуваній ініціативі ключовим є не лише рішення, а й його практична реалізація, щоб права педагогів були дотримані», — наголосила освітній омбудсмен.