Статтею 89 та пунктом 20 розділу VI Бюджетного кодексу України (БК) передбачено два варіанти фінансування закладів дошкільної освіти, навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек:
- із районного бюджету;
- із бюджету села, селища, міста районного значення за рахунок міжбюджетних трансфертів із районного бюджету.
У разі їх фінансування за І варіантом — потрібно обов’язково здійснити передачу закладу як юридичної особи з комунальної власності до спільної власності територіальних громад району — без передачі права власності на цілісний майновий комплекс закладу. Він може лишитися у комунальній власності і використовуватися закладом районної ради на підставі договору оренди. Лише сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про передачу права власності по своїх закладах — виходячи з інтересів територіальної громади.
У разі фінансування з ІІ варіантом — обсяг міжбюджетних трансфертів має бути визначено за формулою, яка затверджується відповідною місцевою радою (у додатку до рішення про місцевий бюджет). Тобто районною радою.
Як вважає Центр аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України, така формула має визначатися районною радою з урахуванням інтересів усіх територіальних громад. Для цього доцільним є створення комісії при районній раді за участі представників сільських, селищних, міських рад, які отримуватимуть трансферти. Головним завданням цієї комісії має бути визначення відповідної формули та обсягу міжбюджетних трансфертів із районного бюджету до бюджетів місцевого самоврядування. Для визначення формули може бути використаний підхід, який застосований у постанові КМУ «Про затвердження Методики розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ» від 24.12.2003 № 1994.
Водночас районна рада не може передбачити обсяг трансферту, менший за потребу на утримання цих закладів, та вимагати від сільської, селищної, міської ради дофінансувати їх із власних бюджетів, оскільки це буде порушенням частини другої статті 85 БК.
