Цифрова реальність без «охоронців»: чому Данія йде на жорстку заборону соцмереж для підлітків

Данія оголосила про намір запровадити один із найрадикальніших у Європі заходів щодо захисту дітей у цифровому середовищі — заборону користування соціальними мережами для всіх осіб віком до 15 років. Про це повідомляє Європейська правда. Рішення ухвалене після вивчення австралійського досвіду, де подібні обмеження діють із листопада 2025 року й уже визнані ефективними.

📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати

Закон планують прийняти в середині 2026 року. Уряд також розглядає можливість дозволити доступ підліткам з 13 років, але лише за письмовою згодою батьків.

Це стане найжорсткішим кроком серед країн ЄС. Наразі жодна з них не має повної заборони: діють лише обмеження зі згодою батьків (Франція, Іспанія, Італія). Водночас у ЄС визнають, що такі механізми працюють неповністю, бо діти легко обходять вікові перевірки.

Повна заборона існує лише в Австралії та Малайзії (обидві — для дітей до 16 років). У США низка штатів намагаються ухвалювати подібні закони, однак багато рішень блокують суди.

Міністерка цифрових питань Данії Керолайн Стейдж пояснила необхідність змін так: у реальному житті є механізми контролю віку, а в цифровому просторі «немає охоронців», які б захистили дитину від небезпечного контенту та небажаних контактів.

В Україні тема обмеження соцмереж неодноразово підіймалася — як у контексті психологічної безпеки, так і в контексті національної. За даними СБУ, близько 22% викритих агентів РФ є неповнолітніми, причому значну частину завербовано саме через соцмережі та месенджери, насамперед Telegram.

Це знову актуалізувало питання про можливі заборони або жорсткіші правила.

Експертка з цифрової безпеки дітей Христина Шабат вважає, що проблема полягає не лише в ризиках, а й у неконтрольованому доступі: батьки та школи фактично толерують порушення вікових правил, що діють у самих сервісах.

За даними опитування українських медіа:

• 60% респондентів повністю підтримують вікові заборони;
• 32% виступають за часткове регулювання;
• 1% категорично проти будь-яких обмежень;
• 7% підтримують індивідуальний підхід.

Учителі також фіксують негативний вплив соцмереж. Педагоги називають серед аргументів: кібербулінг, втрату часу, надмір розважального контенту та відсутність користі.

Водночас частина освітян застерігає: заборони мають враховувати навчальні потреби, особливо там, де освіта триває дистанційно і зв’язок із класом тримається через месенджери.