Освітяни - не будівельники: чому директори шкіл та дитсадків не мають відповідати за ремонти й укриття
Підпишіться на Telegram-канал Педрада. Новини! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму
В Україні зростає кількість кримінальних проваджень, пов’язаних із будівельними та ремонтними роботами в закладах освіти. У більшості випадків обвинувачення стосуються директорів шкіл чи дитячих садків, які, не маючи фахових знань у сфері будівництва, підписували договори, акти виконаних робіт чи контролювали процес ремонту укриттів.
Такі ситуації викликають резонанс у суспільстві та піднімають питання: чи мають освітяни нести відповідальність за технічні й будівельні процеси, до яких вони не підготовлені? Цю проблему аналізує освітній омбудсмен Надія Лещик.
🗝 Укриття закладів освіти: доступ та облік
Хто має займатися будівництвом у закладах освіти
Аналіз закупівель показує, що замовниками робіт у школах та дитсадках виступають різні структури — від департаментів обласних адміністрацій до органів місцевого самоврядування. Проте часто саме заклад освіти або управління освіти визначаються як замовники робіт. У деяких випадках до ремонтів залучають навіть педагогів і батьків, що є порушенням норм безпеки, адже такі роботи мають виконувати лише ліцензовані компанії.
Керівники закладів освіти не повинні відповідати за будівництво
Освітній омбудсмен наголошує, що покладення на керівників шкіл і дитсадків функцій організації будівельних чи ремонтних робіт — це перевищення їхніх службових обов’язків. Директори не мають і не повинні мати компетенцій у питаннях державних будівельних норм, технічного нагляду чи економічної експертизи.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, саме органи місцевого самоврядування відповідають за утримання, реконструкцію й будівництво захисних споруд цивільного захисту. Проте в багатьох громадах відсутні спеціалісти з будівництва, юристи чи тендерні фахівці, що створює ризики для ефективного використання бюджетних коштів.
Кримінальні провадження проти освітян — наслідок системної проблеми
У медіа з’являються офіційні повідомлення про кримінальні справи проти директорів шкіл за статтями 364 та 367 Кримінального кодексу України — «Зловживання владою або службовим становищем» і «Службова недбалість». Експерти зауважують, що у частині таких випадків освітяни стають заручниками ситуації через власну некомпетентність у технічних питаннях.
Закупівлі мають проводити уповноважені особи
Закон «Про публічні закупівлі» передбачає призначення уповноважених осіб, які відповідають за організацію тендерів. Вони мають мати відповідну освіту — юридичну або економічну. Проте у штатах закладів освіти зазвичай немає таких фахівців, а фінансування не дозволяє вводити додаткові посади. У результаті директори змушені самостійно вирішувати складні закупівельні питання, не маючи відповідної кваліфікації.
Аудит Рахункової палати: причина — неефективне управління
Рахункова палата у звіті від 3 липня 2024 року за результатами міжнародного аудиту ефективності вказала, що визначення шкіл чи управлінь освіти замовниками будівельних робіт є однією з головних причин неефективного використання бюджетних коштів. Аудитори зафіксували порушення на всіх етапах — від розроблення проєктної документації до приймання робіт.
Серед виявлених проблем:
- заміна матеріалів без експертизи;
- оплата невиконаних робіт;
- відсутність належного технічного нагляду;
- недотримання вимог щодо моніторингу цін.
Рахункова палата рекомендувала органам місцевого самоврядування визначати замовниками будівельних робіт спеціалізовані управління чи комунальні підприємства, які мають відповідний досвід і фахівців.
Висновок
Керівники шкіл і дитсадків мають зосереджуватися на своїй основній роботі — забезпеченні якісного освітнього процесу, а не на питаннях будівництва чи ремонту. Відповідальність за такі процеси повинні нести фахові структури, що мають відповідні компетенції та ресурси. Лише так можна уникнути ризиків, пов’язаних із неефективним використанням коштів і безпекою учасників освітнього процесу.