Електронні журнали в школах: за і проти
Підпишіться на Telegram-канал Педрада. Новини! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму
Електронний класний журнал — це офіційний документ, в якому педагоги фіксють оцінки, відвідуваність та виконання навчальних програм. Він може бути окремою системою або частиною більшої електронної освітньої інформаційної системи (ОІС).
НАКАЗИ: як реєструвати та зберігати🖨
Що каже закон
Ведення електронних журналів регулюється наказом МОН від 08.08.2022 № 707 "Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі". Цей формат дозволяє вчителям працювати з документацією з будь-якого місця та в будь-який час, а також забезпечує захист персональних даних. Однак станом на сьогодні використання електронних журналів не є обов’язковим.
Рішення про перехід на таку систему ухвалює керівник закладу освіти разом з педагогічною радою. Важливо також враховувати думку батьків: вони не повинні оплачувати послуги електронного щоденника, якщо не замовляли їх добровільно.
Які є сервіси
На українському ринку є понад 15 різних рішень для ведення електронної документації. Вони можуть бути як платними, так і безоплатними. Школа самостійно обирає систему, яка відповідає її потребам та фінансовим можливостям. МОН не нав’язує конкретні сервіси, але висуває вимоги до їхньої структури та безпеки.
ОІС, що відповідають цим вимогам, можуть підключатися до системи АІКОМ — єдиної центральної бази даних в освіті. Міністерство рекомендує використовувати саме такі рішення, оскільки вони гарантують актуальність даних та спрощують подання звітності.
Як зазначила освітній омбудсмен Надія Лещик, оплата у приватному електронному щоденнику має здійснюватися не батьками, а за рахунок місцевих бюджетів. Договори між громадами та приватними електронними щоденниками щодо оплати послуг укладено.
Як безоплатна державна альтернатива існує цифрова екосистема «Мрія». До неї вже приєдналося понад 2000 закладів освіти. Цей проєкт реалізують Мінцифра та МОН у партнерстві з програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.